Велет різко відскочив убік і з розмаху вдарив Івана кулаком у груди. Той заточився, але втримався на ногах. Образа
і біль були такими сильними, що Іван, не довго думаючи, з усієї сили тріснув у відповідь. Велет цього не очікував, тож кулак парубійка потрапив йому просто в щелепу. Пролетівши зо два метри, він гучно упав до ніг вражених глядачів. 2. Приголомшена публіка не знала, як реагувати. Кілька секунд панувала мертва тиша. Коли ж він опустив штангу і суддя оголосив, що новим чемпіоном Республіки став Іван Сила, зала вибухнула. 3. Ніч Іван перебув у найдешевшому пристанищі для таких же небораків, як він, котрі не мали де подітися у великому місті. Вуйко Микульця пішов у справах: поніс верховинські гостинці синові, який тут служив у вій-ську. 4. У розкішний спортивний палац набилася купа кореспондентів. Особливо багато їх було з Японії. Там не мали жодного сумніву, що Пацака Макурі стане світовим чемпіоном. Зрештою, тому японці й оплачували поєдинок. 5. Брякус влаштував його у пристойний гуртожиток, де мешкали студенти. По-при грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. До обіду Іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал. 6. Відважний Фікса не встиг витягнути посвідчення агента 008, як отримав залізним прутом по голові, тихо зойкнув і простягся біля Івана Сили. Нападники тут же накивали п'ятами. На шум у провулку визирнули сусіди, які й викликали поліцію та швидку допомогу.
Кінь Шептало є втіленням алегоричного образу. Але як це зрозуміти? З самого початку твір здивував нас спокійністю сюжету та незвичайною оповіддю автора. На перший погляд Шептало звичайний, хоча й дуже красивий, кінь. І тільки пізніше ми розуміємо, що цей звичайний кінь, є особливим. Шептало - це образ людини. Дуже часто в житті можна зустріти таких людей, які бажають виділятися з сірої маси, але не можуть через страх і презирство інших людей. Такі люди стараються підпорядковуватись суспільству та середовищу в якому живуть. Нажаль, деякі люди з великим потенціалом просто ховаються за чиєюсь спиною, за чиєюсь індивідуальність. Кожна людина безперечно має свої особливості. Кожен з нас індивідуальний та особливий. Потрібно не піддаватись тиску суспільства.
В оповіданні Шептало знає що він особливий, він розуміє, що може втекти і здійсняться його заповітні мрії. Він бажає бути вільним, почесним, гордим конем. Білим конем. Яскравою подією було купання Шептала в річці. Коли той побачив, який він насправді. Він був захоплений собою, своєю красою та незвичайністю. Шептало хотів бути незвичайним конем. Йому це вдалося на деяку мить. Та нажаль, він повернувся до конюшні. Особисто в мене, це викликало здивування. Чому ж він повернувся, якщо так бажав виділятись? Бажав бути вільним...
В стаді з іншими кіньми, Шептало завжди йшов осторонь, хоча й не відбивався далеко. Напевно це добавляло йому упевненості. Він любив самотність, був вільним у душі хоча й понівеченим ззовні. Шептало часто мріяв про волю, про цирк. Він згадував дитинство, своїх рідних, які також були особливими. Після втечі кінь відчув силу і справжню свободу. Його повернення назад - це образ слабкості. Образ людей, які через негаразди можуть опустити руки та просто здатись. Нажаль, на шляху до мети безліч перешкод і негараздів. Та не всі з ними справляються.
Оповідання нас наштовхує на роздуми про життєвий вибір сучасної людини, про можливість зберегти власну індивідуальність.
Поки брати малі, поки й рідні.
<span>Брати — що коти: погризуться й помиряться. </span>
<span>Два брати Кіндрати, а не однакові на вдачу. </span>
<span>Братня любов краще кам'яної стіни. </span>
<span>Брат любить сестру багатую, а чоловік — жінку здоровую. </span>
<span>Сестри рідні тоді, як усі вийдуть заміж. </span>
<span>Сестра із сестрою, як риба з водою. </span>
<span>Сестра сестрі заздрить у красоті. </span>
<span>Сестра із сестрою дружить, а на думці своє держить. </span>
1. Тухольці запалюють вогнища. 2. Цікавість боярина до роботи тухольців. 3. Виготовлення метавок. 4. Мирослава признається, що це вона навчила робити метавки. 5. Сумнів Тугара Вовка в успіхові монгольського походу. 6. Опис поляни, де відбувалася рада старців. 7. Прихід Тугара Вовка і Мирослави на раду до Захара Беркута. 8. Боярин повідомляє умови Бурунди. 9. Обговорення умов. 10. Пропозиції старців і міркування Захара Беркута. 11. Відповідь вождя Тугару Вовкові. 12. Мирослава умовляє батька залишитися в тухольців.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/zahar-berkut-plan/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Твір на тему: "Поетизація першого почуття у повісті"Вітька+Галя"
«Вітька+Галя» - це твір про найприємніше почуття кожного із нас – кохання. Повість сповнена іронії та веселих ситуацій. Пише В. Чемерис про серйозні для підлітків події з гумором, і читач відчуває, що навіть під час життєвих негараздів життєрадісність повинна брати гору.
Вітька – чотирнадцятилітній парубок, що закохався у дівчинку Галю. Розповівши про своє нове почуття другові, він вирішує діяти і завойовувати кохання дівчини: пише вірші, співає серенади, але все невдало. Проте хлопець не опускає руки, адже він з оптимізмом сподівається ще досягти своєї мети і завойувати прихильність Галі.
Протягом життя кожен із нас задається багатьма питаннями з приводу кохання. Як себе поводити, щоб добитися серця любої? Саме твір «Вітька+Галя» допомогає знайти нам відповідь на це питання. Треба бути тим, ким ти є. Залишаючись собою, Вітька досяг своєї мрії.
Вітя і Галя відчули смак першого кохання. Можливо, надалі воно переросте у них в справжню любов, або ж залишиться на рівні дружби і буде обпекати душу приємними спогадами. Галя і Вітя – приклад ввічливого та дружнього ставлення один до одного. Сподіваюся, що і моє перше почуття буде таким же сонячним, яскравим, світлим і вічним!