Да конечно есть ,эта проблема актуальна во все времена
1. Понятие политической организации
2. Виды политических организаций
а) государство
б) политические партии
в) общественно-политические объединения
3. Юридические основы п. о.
а) формально-юридически признанные
<span>б) вне закона</span>
Земля завжди була мірилом багатства та гідності селян. Якщо селянин мав свою землю, він вважався заможним і працьовитим, якщо ж не мав, був холопом, якого ніхто не поважав й усі знущалися.У повісті «Земля» О. Кобилянської зображена зла влада землі над людьми. В основу сюжету покладено факт із реального життя. Родина Федорчуків усе життя тяжко працювала на землі. Івоніка Федорчук колись не мав землі, але тяжко працюючи в наймитах, нарешті купив власну землю. Він її дуже любить, увесь час подумки розмовляє з нею. Івоніка та його дружина Марія всі сили витратили, працюючи на землі для того, щоб вона перейшла до синів, яких батьки прагнули бачити багатими і щасливими.Старший син Михайло був спокійний, працьовитий, любив землю. З нього мав вийти гарний господар. Але його забрали в рекрути, він залишив наречену Анну.Молодший син Сава був ледачий і байдужий до землі. Він покохав двоюрідну сестру Рахіру, ледачу й підступну. Допомагаючи батькам, Сава поступово зрозумів ціну землі. Рапіра підмовила його вбити брата, аби земля дісталася йому.Коли Михайло повернувся додому на місяць, батьки виказали йому особливу шану, і Сава розлютився. Він убив брата. І хоч суд його виправдав і він одружився з Рахірою, щастя він не мав. Батьківська земля йому не дісталася, тож він пішов у наймити.Коли Івоніка Федорчук дізнався, що Анна чекає дитину від Михайла, він розлютився, бо вважав це зазіханням на його землю. Анна збожеволіла, новонароджені близнюки померли. Але вона здолала все, одужала ,одружилася й народила сина.Тоді вже Івоніка зрозумів, що був рабом землі та зненавидів її. А до Анни поставився як до родички, відписав шматок землі її синові, щоб він ніколи не спокусився вбити когось за неї.При змалюванні села на початку повісті О.Кобилянська показує наближення біди. Увесь пейзаж пройнятий гнітючістю трагедії, назріванням драми. Земля в повісті виступає як жива істота. Вона щедра годувальниця, але й велика сила, що керує вчинками людей.<span>О.Кобилянська дуже правдиво змальовує селянство з його індивідуалізмом. У вуста Івоніки вона вкладає головну ідею твору: не людина володар землі, а навпаки. Саме через слабкість одних людей, їхню жадібність, ледарство, зводиться нанівець любов до землі та багаторічна праця інших. Саме через людські моральні вади трапляються вбивства через майно. Люди забувають, що найголовніше в житті – не багатство, а духовна чистота і працелюбність. </span>
В словосочетание “кладовая солнца” автор вкладывает большое значение. Пришвин был агрономом, биохимиком, исследователем, следил за развитием современной ему науки. В «Кладовой солнца» он выступил не просто как писатель, но и как просветитель. В простой и ясной форме автор рассказывает о серьёзных естественнонаучных открытиях. Солнце отдаёт своё тепло растениям, растения отмирают и падают на дно болота, и там накапливается постепенно слой торфа. Торф — это природное богатство, которое жизнь на земле копила веками. Но целебная клюква, деревья и травы, животные и птицы этого болота — это тоже кладовая природы.
Первоначально «Кладовая солнца» называлась «Друг человека» . М. М. Пришвин отказался от этого названия. Если бы Пришвин назвал рассказ «Друг человека» , то весь акцент перенёс бы на образ собаки, которая спасла мальчика. Но главная идея рассказа в том, что природа — это огромная кладовая, и человек должен научиться пользовать природными богатствами разумно, без жадности, не терять лучшие человеческие качества. Название «Кладовая солнца» вполне соответствует этой идее.<span>
</span>