У нас на Україні є не багато гір , а саме Карпати і Кримські гори . Читаючи Книжку про гори , я замітив багато красивих картинок .І задумався чому б мені не поїхати в Карпати . І сказав собі я хочу в Карпати . Я хочу туда тому що там дуже красиво , великі вершини , багато лісів .Я хочу побувати там два рази , перший раз в літку , зібратись на гору , піти до озера Синевір і побачити всю літню красу гір .І також Я хочу ще в зимку , покататись , на санях ,лижах і снооборді . Я думаю Що обовязково потраплю В карпати І вийду на вищу вершину України Говерли
Он хотел напомнить зачерствевшим взрослым, что необходимо хоть раз в своей жизни забыть о всех проблемах, цифрах и деньгах и вспомнить о своём детстве, иначе ты станешь совсем «глухим» к проблемам окружающих тебя людей.
сочиняла сама))
<span>Письменник досягає цього різними художніми
знахідками. Так, в усмішці «Ох, і лікували нас він, змальовуючи бабу
Палажку, яка «значно професоріша від самого професора», її методи
лікування, виділяє композиційно в окремі частини медичну спеціалізацію
жінки, що стоїть на варті охорони здоров’я сільського населення:
хірургічні хвороби, хвороби на очах, зубний біль, жіночі хвороби.
Усмішка «Газета – дуже велике діло» має іншу особливість. Вона
починається такими рядками: «Я тут не натякатиму про те, що таке газета.
Усі знають, шо це діло дуже велике й дуже поважне. Недарма ж її
(газету) звуть шостою державою. Я тільки розкажу, як треба користуватись
газетою, щоб вона справді йшла до діла…» Такий серйозний початок
усмішки контрастує з подальшою оповіддю, власне, це доведення думки від
протилежного. Йдеться про сільського трудівника, отож, корисність газети
в його господарст стверджується детально, послідовно і теж за певними
рубриками (як і у творі «Ох, і лікували нас…»), наприклад: жнива,
молочарство, пасічництво.. Але найпотрібніша газета в справі виховання
дітей. Цим власним відкриттям гуморист щиро ділиться з читачем: «…дітей
одною’ газетою не виховаєш, треба збирати всі газети і підшивати одну до
другої, як зшиток. І от як не слухає Ванько, берете той зшиток та його
по голові:</span>
- Не слухаєш, сукин ти сину! А для чого я газету передплачую?! іТа р-р-раз! р-р-раз!І дитина після того як свята: і батька поважає, і до школи ходить, і Богу молиться…»<span>Проте у своєму щоденникові Остап Вишня занотовує:
«Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!» Чи не
парадоксальні ці твердження? Ні, бо автор вишнівських усмішок підмітив
саму природу сміху, гумору, що часто виростає з контрасту, зокрема
веселого і сумного. Така й іворча натура гумориста: пильно підмічати в
житті всі негаразди, вади, болі, пропускати їх крізь своє серце, а потім
шукати дотепне, влучне слово, щоб дошкульно висміяти чи доброзичливо
покепкувати над ними. Завдання це нелегке: як же треба любити людину,
щоб, глузуючи з неї, дбати про її і всієї нації моральне здоров’я! Сам
Остап Вишня щиро зізнається: «Умираючи, кажу вам усім: ніколи не сміявся
без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! У моєму
сміхові завжди бачив народ…» найвищий гонорар для гумориста – веселий
блиск в очах народу. У щоденнику «Думи мої, думи…» письменник міркує, що
ж є основою праці літератора, і переконливо стверджує: талант і
чесність. Чесність – значить правдивість, неможливість спекулятивних
тем, оцінок, творчості за вказівкою зверху («Чево ізволіте? Ямб? На
скільки порцій?!» – кредо прикажчика в літературі).</span>
Ответ:
Вроде бы так:
1глава
1. Приезд сыновей
2. Драка с батькой
3. Взывание старухи
4. Через неделю на Сечь
5. Пир по приезду сыновей
6. Поездка на Сечь
7. Прощание матери
8. Благословление матери
9. В путь добрый
2глава:
1. Тарас Бульба встречает своих сыновей, приехавших из бурсы.
2. Наутро они выезжают в Запорожскую сечь.
3. Мысли героев во время дороги.
4. Обычаи и нравы запорожских казаков.
5. Казаки отправляются в поход.
6. Запорожцы осаждают польский город Дубно.
7. Андрий идет на свидание с панночкой в осажденный город.
8. Предательство Андрия.
9. Страшный бой у стен города. Тарас во время боя замечает отсутствие Андрия.
10. Казацкое войско делится. Половина идет в Сечь, вызволять захваченных татарами товарищей, другая половина остается возле города Дубно, чтобы вызволить пленных здесь.
11. Бой возле города Дубно. Тарас Бульба убивает своего сына Андрия.
12. Тарас спасен из жестокого боя. Остап остается в плену.
13. Тарас, вылечившись от ран, едет в Варшаву разыскивать Остапа.
14. Тарас присутствует на казни своего сына Остапа.
15. Тарас Бульба мстит за смерть сына.
16. Смерть Тараса Бульбы
Глава 3:
1. Казаки редко занимаются военными упражнениями.
2. Казаки ведут разгульный образ жизни.
3. Запорожская Сечь состоит из множества своеобразных людей.
4. Остапа и Андрия удивляет свободный доступ в Запорожскую Сечь.
5. Всем хозяйством казаков заведуют куренные атаманы.
6. Казаки жестоко наказывают воров и убийц.
7. Андрий и Остап становятся настоящими казаками.
8. Разговор Тараса Бульбы с кошевым.
9. Казаки собираются на площади.
10. Казаки выбирают нового кошевого.
11. Казаки празднуют избрание нового атамана.
Объяснение: