Тяжёлой и безрадостной была жизнь карельского народа. Каменистая, неплодородная земля давала скудные урожаи. Да и за эти урожаи крестьянину приходилось всю жизнь вести борьбу с суровой природой. С давних пор мечтал народ о счастливой радостной жизни, когда всего будет вдоволь и люди на земле будут жить в мире и дружбе. Свои мечты народ выражал в песнях, которые назывались рунами. Пели руны простые люди в часы отдыха после тяжёлого труда. Такие люди назывались рунопевцами.
Из уст в уста, от поколения к поколению переходили эти руны и дошли до наших дней. В середине 19 века руны были собраны в одну книгу, которая называется «Калевала». Это та счастливая страна, о которой мечтал народ. Там нет угнетателей и угнетённых, все люди равны, все одинаково любят труд и одинаково трудятся. Предводитель народа Калевалы — мудрый Вяйнямёйнен. Вяйнямёйнен — великий труженик: он пахарь, охотник, рыбак, он может построить лодку и создать замечательное кантеле. Вяйнямёйнен очень много знает, поэтому его зовут мудрым. Но прежде всего Вяйнямёйнен — несравненный песнопевец. Когда он поёт — даже золотое солнце и серебряный месяц выходят из своих небесных покоев, чтоб послушать его чудесные песни.
<span>Илмаринен — знаменитый кузнец. Целыми днями работает он в своей кузнице, куёт мечи, копья, плуги, косы, ножи. Но самая лучшая его работа — волшебная мельница-самомолка Сампо. С утра до вечера и с вечера до утра крутится чудесная мельница и приносит людям богатые дары, чтобы навсегда исчезли на земле нужда и горе. За создание такой мельницы карелы веками прославлял в своих рунах кузнеца Илмаринена. Лемминкяйнен — весёлый бесстрашный охотник. Он — отличный лыжник и удалой боец.</span>
<span>На мій погляд,
оповідання Джеймса Олдріджа «Останній дюйм» являє собою історію про те,
як важливо, щоб батьки і діти навчились добре розуміти один одного та
про красу чистих людських почуттів. Головними героями твору є батько та
син. Батько усе життя був гарним пілотом, але сталося так, що він
втратив роботу. Втративши роботу, він втратив і найцінніше у своєму
житті – родину.
Дружина Бена залишила його та покинула Аравію, а син залишився з
чоловіком тому, що матері він був зовсім непотрібним: «Так він і
залишився ні з чим, якщо не брати до уваги байдужу дружину, якій він не
був потрібен, та десятирічного сина, що народився надто пізно і, як
розумів в глибині душі Бен, чужого їм обом – самотнього, неприкаяного
дитини, яка в десять років розумів, що мати ним не цікавиться, а батько –
стороння людина, різкий і небагатослівний, не знає, про що з ним
говорити в ті рідкісні хвилини, коли вони бували разом».Мені дуже шкода
хлопчика, який залишився без матері, бо дуже важко у десятирічному віці
залишитися без тепла рідної людини і відчувати, що ти нікому не
потрібен. Нікому не потрібен, бо мати тобою просто не цікавиться, а у
батька немає на тебе часу. Хоча Бен і намагався стати ближче до свого
сина, найчастіше таке спілкування ні до чого не приводило.Батько
наважився навчити хлопчика літати і брав його з собою: «Бен спробував
повчити хлопчика вести літак, і хоч син виявився дуже кмітливим і досить
швидко засвоїв основні правила, кожен окрик доводив хлопця до сліз …».
На мій погляд, батько просто не міг передати свої почуття та висловити
їх своєму синові. Хоча він і мріяв про те, що заробить грошей і поїде до
Канади, відправивши хлопця до матері, все ж таки він взяв хлопчика з
собою до нового місця роботи.
За умовами контракту батько хлопця повинен був знімати акул в Акулячій
бухті на Чорному морі. У цей політ він взяв з собою і сина. Коли вони
летіли до місця зйомок, вони бачили під собою лише пустелю. «Все було
нерухоме і мертве. Сонце випалювало тут усе життя, а навесні на тисячах
квадратних миль вітри підіймали в повітря маси піску і відносили його на
той бік Індійського океану, де він і залишався навіки на дні
морському».Під час зйомок на Бена напали акули і він вибрався на берег
ледве живий, зранений та обезкровлений. У такому стані він ніяк не міг
вести літак, так що це довелося зробити його синові – маленькому
хлопчикові. Коли Бен прийшов до себе, він вже був у лікарні. Йому
ампутували одну руку, але вони з сином залишилися живими. Залишилися
живими завдяки тому, що маленький хлопчик, який, на перший погляд, не
любив свого батька, здійснив надзвичайний подвиг та зміг підвести літака
і долетіти разом з пораненим батьком до людей, які надали йому
допомогу.Я вважаю, що ця оповідь доводить до нас, що батько та син все ж
кохали один одного. І якщо батько не достатньо уважно ставився до
хлопчика, то той його дуже кохав, незважаючи на всі його вади. Він
настільки любив свого батька, що знайшов у собі мужність підняти літак
до неба, дістатися людей та врятувати свого тата,. Я вважаю, що це й є
приклад чистих людських взаємин, приклад беззавітного кохання та поваги
дитини до свого коханого батька.</span>
3. Афоризм. "Не торопись ехать, а торопись делать, что тебе любо-дорого.", "<span> Много молодцев проезживало, да не много вежливо говаривало.</span>"
4. Кульминация. Она начинается с того момента, как Иван поцеловал Синеглазку.
6. сыть - сорт многолетней травы.
покража - кража
уста -губы
своротил - повернул
опамятовался - пришел в чувство
1. Животные принадлежат ко множеству видов, тогда как люди принадлежат к Homo Sapiens.
2. Большинство животных ходят на четырех ногах, в то время как люди являются двуногими.
3. Животные, как правило, либо травоядные либо плотоядные и придерживаются диеты своего вида в то время как люди всеядны.
4. Животные не могут общаться как люди.
5. Животные находятся под угрозой исчезновения в связи с антропогенным воздействием на окружающую среду.
6. В то время как животные просто выживают в своей среде, люди разработали технологии и науку, чтобы изменять свою среду.
<span>Различия между человеком и животными очевидны с морфологической и физиологической точки зрения. Одно из самых контрастных различий это подход к цели. Целью может быть либо питание, либо размножение. В большинстве случаев среди животных, физическая сила играет большую роль, в то время как у людей это умственная и душевная силы. Нет одного существенного различия между человеком и животными. Тем не менее, очевидные различия: использование сложных языков, технологий и многое другое.
</span><span>
</span>
Бегут к реке, подъехала к дому, лететь на самолете, смотрел в книгу, письмо от друга, писать в городе, шагать вдоль улицы, дотянуться до звезды, влететь в окно, слезть с крыши, полезла по забору.