Приключения Листопадничка
План
1. Новое путешествие.
2. Сплав по реке и начало грозы.
3. Спасение.
Вопреки всему, Листопадничку полюбились приключения. К тому же, зайчику льстило, что теперь все считают его авантюристом. Неожиданно для самого себя заяц решил отправиться в еще одно путешествие.
Рано утром, пока все спали, Листопадничек вышел из дома. Он сел на плот, изготовленный из брусьев заранее. Долго-долго плыл зайчик по реке. Неожиданно сгустились тучи. Началась гроза, которую заяц очень боялся.
В небе пролетали журавли. Он увидели одинокого зайку на плоте,схватили его за шкурку. Так вольные птицы доставили зайчика истосковавшейся матери. С тех пор зайка никогда не покидал дом без разрешения матери.
Автор: Маруся Чурай Жанр: лірична пісня Тема «Віють вітри, віють буйні»: відтворення страждань дівчини за своїм милим. Ідея «Віють вітри, віють буйні»: возвеличення щирого почуття кохання. Основна думка: «Хто щасливий був часочок, про смерть не забуде». Художні засоби «Віють вітри, віють буйні» Метафори: «віють вітри», «дерева гнуться». Епітети: «Щаслива билинка», «люте горе», «тяжко жити». Риторичні запитання: «Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі?», «Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці?», «Де ти, милий, чорнобривий? Де ти?». Риторичний оклик: «Озовися!». У пісні «Віють вітри, віють буйні» передано почуття самотньої дівчини, яка порівнює себе з билинкою в полі, що росте на піску — без роси й на спеці. Вона страждає в розлуці з «милим-чорнобривим». Глибоким ліризмом сповнені рядки з художнім паралелізмом («дерева гнуться» — «сльози не ллються»), з них починається твір, а фінал емоційно підсилюють риторичні звертання й оклики («Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!»). Пісня має струнку будову, надзвичайно мелодійна. Іван Котляревський використав її як вступну арію Наталки Полтавки в однойменній опері.
И какую таблицу? фото хоть кинь таблицы.
Стихотворение написано четырёхстопным ямбом.А тип рифмы перекрестный