думаю, что в ответ на 1 вопрос : б) анафора <span>повторение каких-либо сходных звуковых элементов в начале смежных ритмических рядов (полустиший, строк, строф). [ там...., там...]</span>
У тому що:Господар був жадібний і недавав нічого мишці,вона ледь невмерла з голоду,господиня брехала що миша все їсть.
Наша слава - козацька звитяга
(<span>за твором В.Руткiвського "Джури козака швайки")
</span> Чим славиться Україна? Мабуть, солов*їною піснею, милозвучною мовою, неймовірною історією і героїчними козаками.
Твір В. Рутківського "Джури козака Швайки" є яскравим прикладом волелюбності, сміливості та вірності українського народу. Ця історична трилогія є чудовим взірцем для молодого покоління, адже де ще так чудово описане прагнення українців до волі... Боротьба добра і зла, духовна сила і знесилення, стосунки між дорослими і дітьми - ці проблеми детально розібрані у творі та налаштовують читача на роздуми над проблемами буття. А головне те, що автору вдалося поєднати історію з фантастикою - це має зацікавити маленького читача і змусити його пишатися історією свого народу.
— Поетична зірка Василя Симоненка спалахнула на небосхилі української літератури в 60-х роках минулого століття. Усього 28 років судилося йому прожити, але й за цей невеликий проміжок часу він зумів прогриміти молодим весняним громом, який відлунюватиметься ще багато десятиліть. Адже у творчості «витязя молодої української поезії», як сказав про нього Олесь Гончар, порушено вічні питання, що хвилюють людство,— це любов до своєї землі, самоствердження людини у складному сучасному світі. Заворожує щирість інтимної лірики поета.
Для поезії Василя Симоненка характерні прояви української класичної традиції. Провідним мотивом творчості поета є любов до своєї України, котру він називає матір’ю. Саме синівською розмовою з матір’ю Україною є вірш «Задивляюсь у твої зіниці...». У ньому митець висловлює свою велику любов: «Україно! Ти для мене диво!», і велику тривогу за її долю: «Ще не всі чорти втекли на небо, Ходить їх до біса по землі». «Я українець. Оце і вся моя автобіографія»,— сказав колись Василь Симоненко. І тому він відстоює святе право бути вільним наодинці з Україною, пожалітися їй, рідній, щиро зізнатися у своїх найпотаємніших почуттях:
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю!..
Маю я святе синівське право
З матір’ю побуть на самоті.
Тот у кого жажда высокой скорости на байке и умелое вождение на нем