П'єса норвезького письменника-драматурга Генріка Ібсєна «Ляльковий дім», можна сказати, є самою відомою із його,творів в нашій країні. Дія п'єси відбувається в другій половині XIX ст. Відображені в ній події спираються на реальні, що мали місце в родині письменниці Лаури Кілер, знайомої Ібсєна.Коли починаєш читати твір, то і благополучний красивий дім, і його мешканці, і їх життя — все це зовсім не здається ляльковим чи вигаданим. Тут кипить життя і вирують справжні пристрасті. Та чим далі заглиблюєшся у вир подій, стаєш свідком непростих родинних відносин, починаєш відчувати і зверхність почуттів, і нещирість стосунків. З добрими намірами Нора вдається до брехні. Чому? Вона хоче допомогти хворому чоловікові, та не хоче турбувати хворого батька, тому за підробленим векселем отримує гроші в банку. Потім, відмовляючи собі в усьому, поступово виплачує борг потай від чоловіка. Мені здається, ця ситуація фальшива і неправильна: якщо чоловік і дружина кохають одне одного, то між ними не має бути секретів. Очевидно, Нора не відчувала щирості в почуттях чоловіка, якщо боялася йому зізнатися. Так і вийшло. Дізнавшись про все, Хельмер, який тільки недавно називав свою жінку пташкою та білочкою, вже називає її злочинницею, що зруйнувала його життя, не зважаючи на те, що Нора старалася для нього. Чому ж він не хоче зрозуміти свою «лялечку»?Бо він завжди ставився до неї як до своєї власності, ляльки, іграшки, і ніколи не вважав її особистістю. Нора пронизливо починає розуміти своє становище — колись вона була лялечкою-донечкою.для тата, тепер вона лялечка-дружина... вона розуміє, що навіть до своїх дітей ставиться, як до ляльок. У кінці п'єси Нора вже перестає бути «лялькою», «соловейком», вона на повний голос говорить про свою людську гідність, про своє право бути людиною. Це несподівано для Торвальда, бо конфлікт благополучно закінчився і «лялечка» має зайняти своє звичайне місце.<span>Дійсно, дім Хельмерів ляльковий, бо він побудований на нещирих стосунках, брехні, непорозумінні. Такі конфлікти Г. Ібсен виніс на Сцену. Письменник не побоявся заговорити про становище жінки в тогочасному суспільстві, про її право на власну точку зору, про її рівні права з чоловіком. Це було зовсім новим для норвезької та й для усієї світової драми. Ібсен почав будувати новий театр, куди глядач мав прийти не відпочивати, а думати. І ще одна особливість Ібсена — він залишає фінал відкритим. Так до кінця й не зрозуміло — то пішла Нора чи ні? Двері тільки причинені й через них видніється дитяча кімната. Можливо, Нору зупинить її материнський обов'язок? Я думаю, автор хотів закликати глядачів до участі в обговоренні проблеми. Хай дискутують, сперечаються, але тільки не помирають духовно, хай не будуть пасивними! Здається, Ібсену це вдалося. Він підняв голос за вільну людину, за те, щоб ніхто не був просто іграшкою, лялькою в чужих руках, щоб суспільство складалося не з «лялькових», а справжніх, міцних осель, де панують кохання і щирість, взаєморозуміння і повага.</span>
Ну во-первых он нигилист,тоесть с самого начала он не признаёт любви,говоря что любовь лишь для жалких романтиков,он не признаёт авторитетов (например его манера общения с отцом его друга). Он доверяет только науке. В последствии он влюбляется,бориться с собой,грозит себе кулаками ,ругается стиснув зубы.Во время его смерти мы понимаем что он отрёкся от своего нигилизма,т.к. признаётся в своей любви,что протеворичит его учению.
Самовоспитание — это определенный тип отношения, поступков, действий к самому себе и собственному будущему с точки зрения соответствия определенному идеалу. Самой лучшей стратегией и воспитания, и самовоспитания является стратегия любви.
Самовоспитание — первый шаг к самосовершенствованию.
Работать над собой, развивать себя вполне можно самостоятельно, полагаясь на собственные силы. И делать это можно без всякой посторонней помощи. Другое дело, что сегодня работать над собой быстрее и эффективнее с помощью более опытных людей: учителей, педагогов, психологов и коуча.Какие бы ни были у вас замечательные цели, полезно вспомнить, что вам никто ничего на блюдечке не принесет, вам все нужно добиться или организовать самим. Неправильно полагаться только на свои силы, разумно воспользоваться помощью тех, кто может и хочет вам помочь, но даже эту помощь и поддержку организовать — забота ваша. Все делают люди, и у вас это появится тогда, когда у вас появятся нужные качества и способности, когда вы станете человеком, достойным своих целей. Поэтому начните с себя: возьмите листок и опишите себя: в левой графе перечислите все свои проблемы и недостатки, в правой — свои сильные стороны и достоинства, в среднюю графу записывайте все то, что является просто вашими особенностями…
Неплохое произведение, повествующие о Мальчике - Борьке по прозвищу Брысь. Каждый день люди встают по звону будильника, только дети никуда не собираются, у них каникулы. Борька смотрит на соседей кого знал (Володька, сын Крупицина), то как они собираются и отправляются на завод и ему тоже не терпится стать рабочим завода, иной раз ему кажется, что он опоздал, но он уверен что придет и его время.
<span>Левша - тульский оружейник, неприметной наружности человек, наделенный огромным талантом и мастерством, терпимый к окружающим и благодарный. Он не прельстился заманчивыми предложениями англичан, вернулся на родину, а там оказался никому не нужным и умер в больнице для бедных.