Бери учебник открывая нужный параграф и описывай
Сообщение между разными частями Греции и остальным миром шло преимущественно по морю. Почти треть территории Греция покрыта невысокими горами. Рек в Греции много, но они больше похожи на ручьи. Летом реки пересыхают.
Диктатура большевиков была установлена после разногласий между большевиками и эсерами. Потерпев поражение, левые эсеры пошли на прямую провокацию. 6 июля 1918 г члены партии Я Г Блюмкин и Н А Андреев убили немецкого посла в России графа В. Мирбаха, а затем укрылись в отряде ВЧК, которым командовал левый эссер Д. И. Попов. Председатель ВЧК Ф. Э. Дзержинский поспешил в отряд, чтобы арестовать террористов, но был взят в плен. В ответ была арестована левоэсеровскач фракция съезда Советов во главе с лидером партии М. А. Спиридоновой. Большевики расценили эти события как начало мятежа против советской власти. По решению V съезда Советов левые эсеры были изгнаны из Советов всех уровней
Объяснение:
1. Социально-экономическое развитие России после падения крепостного права
Рост крупной машинной индустрии. Новые промышленные районы
Экономическое развитие национальных районов Российской империи
Изменения в социальной структуре России. Помещики и буржуазия
Формирование промышленного пролетариата
2. Общественное движение 70-х годов. Революционное народничество. Дворянская реакция 80-х годов
Общие черты революционно-демократического движения 70-х годов
«Хождение в народ». Народнические организации
Ідея об'єднання Великого князівства Литовського з Польщею втілювалася в життя доволі довго: від 1385 p., коли між двома державами було укладено Кревську унію. Відтоді різноманітні угоди-унії обговорювалися й підписувалися вісім разів, позаяк кожна з держав мала вагомі причини для об'єднання. Велике князівство Литовське прагнуло здобути союзника в боротьбі з Московією. Виснажливі війни (особливо Лівонська війна 1558—1583 pp.) коштувала Литві значних територій, величезних людських жертв і загрожувала цілковитим поглиненням з боку Московії. Українську, білоруську та литовську шляхту, крім того, приваблювала польська модель державності з притаманними їй політичними правами і становими привілеями для шляхти. Українці схилялися до об'єднання з Польщею й через необхідність пошуку надійного захисту своєї землі, оскільки протидія можновладців Великого князівства Литовського спустошливим набігам татарських і ногайських орд була неефективною. Прагнули об'єднання і в Польщі: польська шляхта сподівалася в такий спосіб розширити свої володіння, адже в самій Польщі вільних земель уже майже не було.
Чергова унія обговорювалася на Люблінському сеймі 1569 р. Півроку польські та литовські посли не могли дійти згоди. Представники Польщі пропонували унію, за якою Велике князівство Литовське зливалося з Польським королівством в одну державу, своїми в Литовському князівстві мали лишатися тільки адміністрація та судочинство. Це змушувало литовських послів чинити опір: вони прагнули якомога повніше зберегти державну окремішність свого князівства. Врешті 1 липня 1569 р. сейм виніс ухвалу про унію двох держав: Великого князівства Литовського й Польщі.
Нову державу — Річ Посполиту, утворену внаслідок унії, мав очолювати виборний король, спільний сейм і сенат. Угоди з іншими державами належало укладати від імені Речі Посполитої. Литовська й польська шляхта отримувала право на володіння маєтками на всій території Речі Посполитої. Ліквідовувалися митні кордони, запроваджувалась єдина грошова одиниця.