Ольга:
Роки життя:(невідомо(близько 910руку - 11 липня 969)
Народилася: Пліска, ймовірно Болгарія; інша версія - Пліснесько )
Померла у Києві
Місце і дата народження Ольги достеменно невідомі. Літописець "видав" її заміж 903 року. Деякі вчені[3], ґрунтуючись на тому, що зазвичай на Русі дівчат одружували в 13-16 років, припустили, що вона могла народитися наприкінці 880-х. Московська "Степенна Книга", створена в 1561–1563 роках, свідчить, що Ольга прожила близько 80 років.
Однак така версія не збігається з віком сина Ольги, Святослава, який, на думку сучасних істориків[4], народився близько 936-938. Бо в такому випадку виходить, що Ольга стала матір'ю у віці 50 років, що навряд чи можливо. Та й сама Ольга у літописних джерелах за 940-і-950-і роки описана зовсім не старою енергійною жінкою.
Тому, імовірно, варто припустити, що Ольга була молодшою, ніж на це вказують літописи, а її шлюб під 903 роком – всього лише невдале обчислення літописця. Сучасний історик М. Котляр вважає, що княгиня Ольга народилася близько 910 року, а російський вчений Олексій Карпов припускає, що народження княгині могло відбутися приблизно в 920 році.
Види діяльності: помста деревлянам у 945
регенство при Святославі 945-962
поява княжих адміністраторів- тиунів
прийняття християнства в 945
Святослав
Роки життя:946-972
Народження:Київ, Русь
Помер:березень 972 Микільське-на-Дніпрі
Віросповідання: Язичництво
Види діяльності: Волзькі походи 964-966
підкорення вятичів
Перша болгарська війна 967
Походи Святослава на Болгарію 969
Похід Святослава на Царгород
Мріяв зробити Переяславль столицею Києвської Русі
Був вбитий печенігами
Экспансия киданей, как правило, сдерживалась мощью тюркютов и уйгуров. Ослабление кыргызов дало киданям толчок. В период между 907 и 926 гг. их вождь Апао-Ки объединил киданей и после вторжения в Монголию открыл своим преемникам путь в Северный Китай. Китайский император ретировался с земель, расположенных к северу от Хуанхэ, и кидани образовали династию под именем Ляо. Когда-то они были учениками уйгуров, затем китаизировались. В ходе смены нескольких поколений они утратили свою силу. Удар им нанесли чжурчжени из Маньчжурии, которые вошли в Китай и довершили крах Великого Ляо в 1125 г. Осталось только их имя в истории Китая: «каракитаи» (каракидани), которые, с подачи Марко Поло, долго были вожделенным предметом поисков западных ученых!
Они не имеют отношения к тюркам, они – протомонголы, и упоминаются здесь, во-первых, потому что кидани – предвестники скорого появления монгольского могущества, а этот момент чрезвычайно важен для тюркской истории, а с другой стороны, потому, что они сыграли определенную роль в тюркском мире. Когда в 1125 г. их изгнали из Китая, произошел фантастический энергетический взрыв, который вернул их к кочевой жизни. Они прошли через всю Центральную Азию, чтобы основать (1130–1135 гг.) в северовосточной части Туркестана буддийское государство, известное под названием Каракитай.
Самые крупные завоевания совершил около 1500 года до н.э. фараон Тутмос.при нём египтяне захватили Нубию.успешными были и походы в Азию-граница Египетского царства была отодвинута до реки Евфрат
Последний поход Тутмоса III в Переднюю Азию, описанный в «Анналах», относится к 42-му году его царствования....
Володимеръ Всеволодовичь; 1053 — 19 травня 1125) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1113-1125). Князь чернігівський (1076—1077, 1078—1094) і переяславський (1094—1113). Син князя Всеволода Ярославича і візантійської княжни Марії (за іншими даними — Анни чи Анастасії) з роду Мономахів. Засновник князівської гілки Мономаховичів. Організатор успішних походів проти половців. Учасник Любецького (1097) і Витичівського з'їздів (1100). Розширив руське законодавство, додавши до нього свій «Статут» (бл. 1113). Автор дидактичної праці «Повчання» (бл. 1109). Хрестильне ім'я — Василь. У західній традиції — Володи́мир ІІ.