Если бы можно было забыть и прочитать ещё раз я бы так и сделала . Невероятное произведение все кто его не читал обезательно прочитайте .
Прометей, наперекор воле Зевса, пришел на помощь людям. Он научил их пользоваться огнем, приручать животных, строить корабли, находить полезные ископаемые. Прометей дал людям письменность, научил считать числа. Это вызвало гнев Зевса, который надеялся держать людей беспомощными, в темноте и невежестве, голодными и голыми.
<span>Навчальна мета: допомогти учням усвідомити зміст твору, його ідейно-художні особливості. Розвиваюча мета: розвивати в учнів навички визначати ключові епізоди, коментувати їх, висловлювати й обґрунтовувати власні думки про них. Виховна мета: виховувати стійкі моральні переконання. Обладнання: підручник, видання твору. Тип уроку: комбінований. Методи: репродуктивний. Хід уроку I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності Людське життя, як і природа, сповнене контрастів. День та ніч, спека та мороз, добро та зло, молодість та старість, благородна мета та неблагородні засоби її досягнення. Такими контрастами пронизаний один із найкращих творів Стендаля «Червоне і чорне», про що свідчить уже сама його назва. Багатогранність аспектів цього твору, перипетії сюжету ми розглядатимемо сьогодні на уроці. III. Оголошення теми й мети уроку IV. Актуалізація опорних знань Бесіда w Розкажіть про головні віхи життєвого і творчого шляху Стендаля. w Розкрийте світоглядно-естетичні позиції митця та чинники, що вплинули на їх формування. w Висловіть судження щодо значення та символіки назви роману Стендаля «Червоне і чорне». V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу 1. Слово викладача До опублікування роману «Червоне і чорне» (1831) Стендаль написав чимало публіцистичних творів із питань мистецтва, музики, історії, а також оповідань, відому новелу «Ваніна Ваніні», спробував свої сили в драматургії. В основу роману «Червоне і чорне» покладено реальну подію: вбивство юнаком низького походження — гувернером Берте — коханки, матері своїх вихованців. Але сам факт був лише поштовхом для задуму, у якому окрема людська доля стала синтезом вираження трагедії віку. У творі є підзаголовок: «Хроніка ХІХ століття» і зазначено час дії: 1827 рік. Такого в літературі ще не було: абсолютно конкретна реальність сучасної авторові доби скрупульозно відтворена, але не стільки в побутовому плані (звичаї, побут, інтер’єр), скільки в психологічному — як пошук обдарованою молодою людиною свого місця в житті, щастя, крах на цьому шляху через зіткнення з буржуазною дійсністю: суспільство вбиває молодих людей — вихідців із «низів», якщо вони намагаються реалізувати свою особистість, виділяються із середовища, що їх оточує. Епіграфом до першого розділу Стендаль поставив слова Дантона: «Правда, гірка правда». Правда ця була особливо гіркою тому, що й герой роману Жульєн Сорель, і сам автор «запізнилися народитися», з’явилися на світ у жорстоку епоху, коли «старе вже вмерло, а нове не встигло народитися». Не випадково письменник неодноразово підкреслює, що провідними кольорами цієї доби стали сірий (мундир чиновника, сутана священика) та чорний (колір загибелі всіх надій). Звідси й різкий контраст «червоного й чорного» в заголовку: життя та смерть, реакція та революція, повнокровне буття та жалюгідне існування. 2. Складання «сюжетного ланцюжка» роману Розповідь про життя Жульєна Сореля в родині батька, селянина-тесляра → холодні взаємини з рідними, вороже ставлення до хлопця з боку односельців та рідних, адже Жульєн не здатен до фізичної праці й знаходиться на утриманні родини → життя в сім’ї мера міста Вер’єра пана де Реналя, до якого він влаштовується гувернером → закохавшись у пані де Реналь, герой змушений залишити цей дім → Жульєн навчається в Безансонській семінарії, щоб зробити кар’єру священика, але й це йому не вдається → юнак потрапляє до Парижа → маркіз де Ла-Моль бере його </span>
Моя собачка ещё очень маленькая.егозовут шарик.я его очень люблю