<span>На небе [показалась] {луна}.В синем небе [плывут] {облака}.{Ива} низко [склонилась] над рекой. [Расцвела] душистая {черёмуха}.Летом в поле [колосилаcь] {рожь}.В роще [запели] певчие {птицы}. По комнате быстро [протопал] {ёжик}.{Белка} [грызла] лесные орешки.Ночью на небе [стали видны] {звёзды}.В лесу [росли] хвойные {деревья}.{Малыши} радостно [хлопали] в ладоши. {Комната} [наполнилась] свежим воздухом.
В таких {} - подлежащие
В таких [] - сказуемое</span>
Лесистый - начальная форма.
К букве "е" :
вЕтвь
вЕтка
вЕточка
Объяснение:
Не можу не написати про чудову книгу М.Шолохова "Доля людини". Це твір, де людська доля пов"язана з трагічними подіями, війною, що була тяжким випробуванням в житті цілого народу. І головний герой - Андрій Соколов - чи витримає він важкі втрати, чи збереже віру в життя й людей, чи пройде іспит на людяність? Це питання постає на протязі цілої повісті. Здавалося б, ненависть до ворогів могла б витіснити з його серця будь-які інші почуття. Але зустріч з сиротою Ванюшею зачепила його душу. Він не втратив здатність до співчуття та доброти. Соколов лишився Людиною. Всиновивши Ванюшу - ми бачимо перемогу доброти над жорстокістю, над утратами. В ньому проявляється гуманізм та відповідальність за долю іншого. Він - герой, хоча герой непоказний, один з мільйонів подібних "непоказних героїв".
Раджу всім почитати розповідь про перемогу людини над нелюдськими обставинами, надії над відчаєм, мирного існування над страхіттями війни.