1. Жителі села Спасівка Родина Судаків (дід Андрій, його син Степан з жінкою Палажкою, два сини — Петро і Павлусь, дочка Ганна). Павлусь — головний герой твору, представник славного роду Судаків. дід Панас 2. Козаки сотник Андрій Недоля козак Семен Непорадний («…Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена та на грудях широко розхристана. Звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди. Миючись, засукав рукави поза лікті й показав жилаві руки з п’ястуками, мов довбеньки») Остап Тріска — один з козацьких ватажків Харциз Карий (зрадник) Остап Швидкий — полонений татар, якого в кінці звільнив Павлусь 3. Татари Ватажок татар — Мустафа-ага, син Ібрагіма, ханського Девлет-гірея Ібрагім Гусейн — полонений татарин Сулейман-ефенді — татарський купець «…Старий із сивою бородою, що купив Павлуся, був дуже багатим татарським купцем. Він вів широку торгівлю між Царгородом та всіма приморськими містами й Україною. Свої головні склади мав саме в Коджамбаку»
Муму была верным другом для Герасима, но из-за Барыни Герасим лишился Муму.Барыня приказала убить собаку.Но Герасим рукой ударил себе по груди "Я сам"
Тогда Герасим накормил собаку и сев на лодку привязал верёвку к кирпичу и шее Муму , а потом отпустил в воду....
Всіх нас навчають, що головне в людині - внутрішній світ. Не красиве волосся, не чиста шкіра, і не пишні форми, адже на цьому щастя не побудуєш.І це справді так. Звісно всі ми маємо слідкувати за собою, але не треба робити на це всю ставку! З людиною, яка має лише красиву обгортку кращими друзями не станеш, сім'ї не заведеш. Адже ті, хто слідкують лише за зовнішністю, а не читають книги, не думають, не вважають за потрібне бути розумними і ввічливими, не хочуть бути толерантними, щирими, добрими, є пустими і нецікавими. Кожен хто хоче щоб його пам'ятали і згадували як гарну, геніальну людину, має працювати над своїм внутрішнім світом. Ніхто не буде розповідати комусь іншому про людину яка є просто красивою. А от людина яка має неймовірно геніальні думки про життя, чи яка робить відкриття в науці, чи яка пише вірші, романи, статті - така людина може називатись Великою, може називатись Людиною з великої букви. Ми всі маємо прагнути бути тим, про кого їх рідні будуть з гордістю згадувати і хвалитись, що я маю такого родича.
Ми всі маємо бути взаємоспівчутлими і ввічливими, допомагати один одному, адже одна людина не може перебороти зло, перемогти труднощі. Як кажуть "один в полі не воїн", отже треба бути компанійськими, не ворогувати, і як написано в Біблії "Любити ближнього свого, як самого себе" . Ми маємо розвивати в собі Людину. треба жити для того, щоб нас згадували лише як добру і хорошу людину. Не треба сквернити в собі Божий дар бути людиною. Адже лише нам дано такі блаженства як: здатність думати, любити, говорити, робити вибір.
Например мы купили кота или собаку. Мы должны за ними убирать, гулять с ними, кормить или если собака покусала человека, то вы несете ответственность ща нее.
На душе благодать , что наступает новый день. Хотя солнца ещё и нет душа все равно радуется!