Пісні Марусі чурай відіграли важливу роль у суспільному житті України. Бо і зараз ми можемо їх чути, уявляти як було у більш давні часи. Ми можему уявити як відбувалися події минулого, всі піднесення і занепади, всі революції, кріпацький гніт.
-іноді навіть за довгий язик буває сяка-така нврізка на іншому місці;
-олія в макітерці;
-дасть Бог купця, а дідько розгудця;
-за ці три торби реготу мав аж сім смутку;
-сто друзів-це мало, а один ворог-багато!
-і ноги в нас невзуті, і голови босі.
Чи мислима українська культура без славетного імені Тараса Григоровича Шевченка? Чи мислима світова культура без цього видатного українського сина і поета? Звичайно, це питання риторичне. Важко знайти українця, який би не знав хоча б кількох шевченкових рядків. Спробуємо з’ясувати, яку ж роль відіграв Т.Шевченко та його творчість у становленні та збагаченні української культури.
Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Тенденції народності й реалізму були вже властиві в значній мірі і творчості попередників Шевченка. Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення.
Попередники великого поета в українській літературі в своїх творах критикували окремі явища тогочасного життя, як-от: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. Шевченко ж виступив як грізний суддя і обличитель усього самодержавно-кріпосницького ладу, як непримиренний ворог поміщиків і царизму. У його творах змальований новий позитивний герой – борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щасті народу.
Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури.
Про Андрія Чайковського, який написав "За сестрою"