Победа добра над злом в поэме А. С. Пушкина *Руслан и людмила* Добро в сказках всегда побеждает зло, за это и любим мы бесхитростные поучительные истории о Бабе Яге, Кощее Бессмертном, Чуде-Юде, водяных и русалках. Поэма А. С. Пушкина «Руслан и Людмила» — тоже сказка. Там можно встретиться со злым волшебником Черномором и огромной говорящей головой, с храбрым витязем и прекрасной смелой княжной, с мудрым старцем Финном и подлым предателем Фарлафом.Много зла и несправедливости ожидает нас в начале поэмы, но у сказки свои законы. Любовь, верность и бесконечная отвага Руслана побеждают и недоверие старого князя, и злые козни карлика-волшебника, и даже обман и предательство трусливого соперника. Людмила тоже не опускает руки, попав в беду. Она храбра, не падает духом в плену коварного Черномора. Юной княжне удается спрятаться, воспользовавшись волшебной шапкой бородатого карлика. Это и помогает ей дождаться любимого, победившего похитителя чужих невест.Все зло к концу поэмы оказывается наказанным. И происходит это благодаря высоким нравственным качествам героев этой сказки.
Для того что подчеркнуть достоинства Александра Невского, рассказчик уподобляет князя библейским героям: «прекрасному» Иосифу, сильному Самсону, мудрому царю Соломону и храброму Веспасиану. Мощную же дружину князя автор уподобляет храбрым воинам царя Давида. Автор повествует о трёх подвигах Александра Невского: о Невской битве, о Ледовом побоище и о поездке в Орду. Два первых подвига посвящены борьбе с иноземными захватчиками. а последний — попытке ослабить влияние Золотой Орды на Русь, «отмолить людей от беды той». Александр Невский перед боем укрепляет дух дружины такими словами: «Не в силе Бог, но в правде». Образ героя создаётся при помощи портретной характеристики, описаний поступков героя и описания отношения к нему других людей.
Слово «Біблія» перекладається з давньогрецької як «книги» або «сувої». Вона складається з двох частин - Старого та Нового Завіту.
Старий Завіт складається із зведення книг, в яких містяться історичні хроніки, кодекси законів, ранні філософські трактати, оповіді, гімни та пісні. У ньому відображена дохристиянська життя єврейської громади, пошук моральних і релігійних ідеалів.
У Новому Завіті Біблії говориться про життя та діяльність Ісуса Христа і його учнів-християн («... в Антіохії найперш християнами », Деян. 11:26), викладаються основи християнського віровчення.
Біблію не можна назвати закінченим філософським твором, в якому ідеї вибудувані, як в класичних філософських трактатах. Філософські ідеї розкидані по всьому тексту Біблії. Однак вона дає чітке уявлення про те, як людина в ті часи представляв світ, що він думав про суспільство, про самого себе, які філософські проблеми його мучили, які моральні питання хвилювали.
<span>Моя родина - это все что у меня есть. Моя родина - это мои родители, мои друзь, мои знакомые. Моя родина для меня безумно важна, у каждого человека она есть, но у меня она самая лучшая. Я бы не захотела иметь никакую другую родину. Даже если я когда-нибудь уеду из своей страны-своей родины, то я всегда буду помнить о ней, вспоминать каждый момент прожитый в моей стране России</span>
Откуда мы знаем, что из древнерусской литературы ты читал в классе?