Фантастика Фантастика – (з грецької – здатність уявляти) 1) спосіб художнього творення, в основі якого лежить нереальне, уявне, чарівне, надприродне 2) різновид художньої літератури, твори, які описують події нереальні, насправді неіснуючі Джерела фантастики Фантастика виникла ще в античні часи, джерела її в фольклорі, в міфах. Давньогрецький філософ Лукіан («Правдива історія») писав про дзеркало, в якому видно всі міста і народи (телевізор); йому належить і опис одної з галактичних воєн. Продовження розвитку фантастичної літератури можна знайти у готичних романах. Фантастика як жанр літератури Фантастика — це особливий, своєрідний жанр літератури, який спонукає людей замислюватися над життям, його перспективами, реаліями і цілями. Фантастика як жанр літератури Засновники фантастичної літератури: Едгар Аллан По (1809-1849), Жуль Верн (1838-1905), Герберт Веллс (1866-1946) Наукова фантастика Фентезі наукове передбачення майбутнього+ дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки твори з казковими, магічними чи міфологічними мотивами (Дж.Р.Р.Толкін «Володар перснів», «Гобіт», Дж.К.Роулінг Серія книжок про Гаррі Поттера, Льюїс Клайв «Хроніки Нарнії», Діана Джонс «Мандрівний замок Хаула», Корнелія Функе «Чорнильне серце») Соціальна фантастика Утопія Антиутопія суспільні проблеми (людина у суспільстві майбутнього) майбутнє безтурботне, ідеальне майбутнє темне, страшне, загрозливе Зарубіжні письменники-фантасти: Карел Чапек, Айзек Азімов, Рей Бредбері, Олександр Беляєв, Аркадій і Борис Стругацькі, Кліфорд.Саймак, Станіслав Лем, Роджер Желязни, Олдос Гакслі, Джордж Орвелл, П'єр Буль Українські письменники-фантасти: О. Бердник, Марина та Сергій Дяченки, Генрі Лайон Олді (Д.Е.Громов і О.С.Ладижевський) Особливість фантастичної літератури: створення дивного і незвичайного світу, в який людина в буденному житті потрапити не може. Наукова фантастика Наукова фантастика — різновид художньої літератури, основною темою якої є дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки. Художні твори, у яких автори під впливом науково-технічного прогресу намагаються в образній формі прогнозувати майбутнє, показувати прийдешню долю людства. Функція наукової фантастики – наукове передбачення майбутнього. У науково-фантастичних творах описуються космічні польоти, перебування на інших планетах, переміщення в часі в майбутнє або минуле; технології майбутнього, нові наукові принципи, незвичні політичні або соціальні системи Герої: роботи, мутанти, прибульці, тварини, які внаслідок генетичних експериментів або іншого збігу обставин стали розумними тощо. Тема - дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки. Проблеми: «людина і природа», «людина і Всесвіт», «людина і суспільство», «людина і добро (зло)» Змальовуючи фантастичні картини майбутнього, письменники-фантасти розкривають реальні проблеми сучасного суспільства, порушують вагомі морально-філософські питання. До таких,
Перед нами картина Ф. П. Решетникова "Опять двойка". На картине изображена семья, которая встречает мальчика, пришедшего из школы с двойкой. На переднем плане картины стоит мальчик, одетый в пальто, чёрные брюки и чёрные ботинки. У него светлые волосы, оттопыренные уши и грустное лицо. В руке у мальчика старый портфель, перевязанный верёвкой, в котором лежат коньки. На мой взгляд, мальчик использует портфель для драк и игр. Он пришёл домой грустный, потому что опять получил двойку. Собака очень обрадовалась, когда мальчик пришёл домой. Она оперлась лапами на его грудь, взглядом умоляя пойти с ней погулять. Собака - дворняжка, белого окраса с коричневыми пятнами. По середине картины на стуле сидит мама. Она очень одобряюще смотрит на сына. Она очень расстроена, и у неё руки опустились от горя. Мама думает, что её опять вызовут в школу, а она так хотела, чтобы сын был отличником, как его старшая сестра. Рядом с мамой на велосипеде сидит брат с весёлым лицом, который только и ждёт, когда старший брат пойдёт поиграть с ним. Младшему брату плевать на двойку. На заднем плане картины стоит старшая сестра - круглая отличница. Она занята уроками. Сестра смотрит на брата свысока. Ей очень жаль маму. <span>Моё отношение к главному герою положительное. Я бы не отказалась побывать на его месте. Картина мне нравится. В ней описывается сцена из жизни любого школьника</span>
<span>Как сердце билося живей</span> <span> При виде солнца и полей</span> <span> С высокой башни угловой,</span> <span> Где воздух свеж и где порой</span> <span> В глубокой скважине стены,</span> <span> Дитя неведомой страны,</span> <span> Прижавшись, голубь молодой</span> <span> Сидит, испуганный грозой?</span> <span> Пускай теперь прекрасный свет</span> <span> Тебе постыл; ты слаб, ты сед,</span> <span> И от желаний ты отвык.</span> <span> Что за нужда? Ты жил, старик!</span> <span> Тебе есть в мире что забыть,</span> <span> Ты жил, - я также мог бы жить!</span>
Потому что Обломов был очень ленивым,всю жизнь он провёл на диване в своих мечтах и желаниях,за него все делал слуга. Обломов из-за своей лени ничему не научен,и из-за своего детства в том числе,повлияло воспитание на это сильно
Это произведение произвело на меня хорошее впечатление. это сатира - потому что из этого смешного рассказа выделяется проблема. Герой хотел быть с женщиной но аристактратки по своему характеру его не устраивали. Поэтому нужно быть женщиной не по сословию а характеру