Вначале появляется ранефеодальная монархия,которая предшествует сословно-представительной монархии,а затем начинается процесс централизации государства,т.е. появляется абсолютная монархия-власть реальна и наследственна.
После
отмены местничества высокие посты могли занимать и люди из низких слоев
общества. Начали ценить личные заслуги и способности человека, а не знатность
рода
<span>Угодник Божий Макарий родился в Нижнем Новгороде от благочестивых родителей. Отца его звали Иваном, мать — Марией. Еще в младенчестве Макарий удивлял их: когда звонили к утрене, он начинал беспокойно ворочаться в люльке и плакать. И на всякий церковный звон Макарий так отзывался, а в прочее время молчал. Долго родители не могли понять, в чем дело, и начали было беспокоиться, но однажды все разрешилось.</span>
Руї́на — період історії України другої половини XVII століття, що відзначився розпадом української державності, загальним занепадом та кровопролитними війнами на території України. Частіше за все під Руїною розуміють період від смерті гетьмана Богдана Хмельницького (1657) до початку гетьманства Івана Мазепи (1687).
Під час Руїни Гетьманщина умовно була поділена по Дніпру на Лівобережну та Правобережну, і ці два, чи більше, володінь під різними гетьманами ворогували між собою. Сусідні держави (Річ Посполита, Московська держава, Османська імперія) втручалися у внутрішні справи України, й українська політика характеризувалась намаганням підтримувати приязні відносини з тією чи іншою окупаційною силою[1]. Київську митрополію в 1686 було підпорядковано Московському патріархату.
Остаточний поділ Гетьманщини на Лівобережну та Правобережну Україну було закріплено Андрусівським договором (1667) та Вічним миром (1686). За ними Лівобережжя та Київ відходили до Московського царства, а Правобережжя — до Річі Посполитої.