Я глибоко переконана, що козацтво відіграло велику роль в історії України, справило вплив на формування специфічних рис культури, самосвідомості та національного характеру. На мою думку, вже самим фактом свого існування воно надихало українців на боротьбу проти феодального гноблення, за національну незалежність.
1)Мойша это пророк 2)который вывел израильтян из Египитского рабства и основал Израиль
1. Порятунок.
2. Винагорода.
3. Поєдинок.
4. Івана перемога.
5. Гості.
6. Хоббі Брякуса.
7. Вокзальні справи Миколайчика.
8. Розвітка про доктора Брякуса.
9. Новий рекорд.
10. Затримання Фіксою Міху Голого.
11. Поліцейське посвідчення.
12. Республіканцькій рекорд.
13. Сльози Міхи Гологою
Професій існує величезна кількість, кожна з них цінна по-своєму і має свої особливості. Зазвичай серед всіх професій в окрему категорію виділяють професії творчого виду, до них відносяться музиканти, артисти і, звичайно, художники. Думається, що професія художника є однією з найскладніших. Серед етнічних українців було досить багато дуже талановитих художників, художні твори яких радують око українців вже не один рік і прославляють наш народ на все світове співтовариство. Одним з таких відомих українських художників є Михайло Пимоненко.Михайло Пимоненко народився в київському районі Пріорка, який сьогодні є районом Оболонь , 9 березня 1862 -го року. Свою професійну освіту Михайло Корнілійович отримував у відомій на весь світ Києво-Печерської Лаври, де він навчався іконопису. Саме в цьому закладі його працю і починаючий з’являтися професіоналізм був помічений директором Київської школи малювання Миколою Мурашком. Талант тоді ще зовсім молодого і недосвідченого Михайла Пимоненка здався Мурашку настільки великим, що Пимоненко був прийнятий на навчання в цю школу без проходження іспитів і без стягнення оплати за навчання. У віці вісімнадцяти років, в 1880-му році, Михайла визнали найкращим учнем школи серед всіх, його прийняли в штат в якості вчителя-репетитора для інших. Ще через два роки Пимоненка відправився вчитися ще далі – в санкт-петербурзьку Імператорську Академію мистецтв. Талант художника настільки вразив його вчителя Володимира Орловського, що він навіть видав власну дочку за Пимоненка заміж. Втім, після закінчення навчання в Санкт-Петербурзі Пимоненко приймає рішення повернутися на рідну землю в Україні, де і продовжує свою професійну діяльність. Михайло Пимоненко помер в 1912 році і похований на Лук’янівському кладовищі в Києві.<span>Творча спадщина художника включає велику кількість унікальних і неповторних за рівнем майстерності картин. Однією з перших стала написана в 1882 -му році маслом на полотні картина «Свати», що зображає перебуваючих в будинку сватів. Потім пішли також картини на полотні маслом «Святочне ворожіння», «Пасхальна утреня в Малоросії», «Жнива на Україні», «Жертва фанатизму», «Вечоріє», «Брід», «Косовиця». Також художник зміг намалювати власний автопортрет. Художник ставав лауреатом кількох міжнародних премій, одна з київських вулиць названа його ім’ям.</span>
На всех лицах куда ни взглянь виден был празник голова облизывалась вображая как он разговеетса колбасою девчата помышляли о том как они будут ковзаться з хлопцямы на льду старухи усерднее нежели когда либо шепталы молитвы.