Гуси лебеді - це символ твору. Малий Михайлик мріяв мати крила щоб полетіти до них. Дід Демян розповідав малому Михайлику про сонце про ключі які сонце має але ця розповідь перетворилася на жарт. Мама навчала Михайлика і дарувала Михайлику радість і тепло. Маленький хлопчик пішов в школу потрапив не в першу а в другу групу він дуже добре навчявся Михайлик в свої 9 років вже читав Кобзарь,прочитав безліч казок та романів.
Федько побачив Толю, який плакав і чекав на те, що Федько скаже правду.
Федько багато разів таким способом допомагав Толі, але не сьогодні.
Федько був дуже злим на Толю, через біль, що супроводжував Федька
кожного дня. І в цьому винний був тільки Толя. Федько підняв голову,
дивлячись на батьків. І сказав:
- Не тягнув.
Мати с подивом дивилася на свого сина. Вона вперше почула, що ії син невинний.
Батько
Толі подивився на нього з палаючими очима, а потім потяг додому. Федько
ж із матір'ю прийшовши додому розповів усе, що сталося. Мати йому
повірила, бо Федько ніколи не брехав.
Чверть на сьому, п'ятнадцять хвилин сьомої, шість годин п'ятнадцять хвилин
1)По полю ходить, жне, косить,
Зерно молотить, хліба не просить.
2)Знизу клин
Зверху млин.
Тече вода
А їй не біда.
3)З небесної діжки
Крижані горішки
На землю упали,
Шкоди нам завдали.
4)Не ставок і не ріка,
Мох росте і осока.
Там земля - неначе тісто,
Що воно за дивне місце?
5)У нашої бабусі
Сидить дід в кожусі,
Проти печі гріється,
<span>Без води умиється.</span>
Антоніми вживаються при порівнянні протилежних ознак у віршах , творах і в звичному мовленні.