Ово «козак» означає «вільний воїн» . Козаки були об’єднанням воїнів-селян. Вони жили в південних степах Росії і України біля великих річок - Дону і Дніпра. Дніпровські козаки були дуже знамениті. їх головними ворогами були тата ри. Воїни вибирали отамана найкращого і наймужнішого бійця, і слідували за ним. А він був повинен вести їх до перемоги. Козаки були волелюбними, сміли вими і відмінними наїзниками. Багатьом їздовим трюкам вони вчилися у своїх ворогів.
Оскільки російськи царі все більше і більше підсилювали свою владу над країною, перед ними була серйозна проблема - як контролювати гордих і нєзалежних козаків? Але в 1654 році вони прийшли до мирної угоди. Козакам було дозволено зберегти села і свою свободу, але вони повинні були воювати за наказом царя. Зараз відроджено багато традицій козацтва, і навіть є сформовані козачі полки, але вони вже не вільні воїни минулих часів.
Народжується людина. Вона потихеньку зростає, робить свої перші невпевнені кроки, промовляє перше слівце, ходить у дитячий садочок, далі — у школу, отримує середню або вищу освіту, працює, обзаводиться родиною, ростить дітей, виходить на пенсію і... замислюється про сенс життя. До деяких сучасних людей роздуми про життя приходять раніше, до інших пізніше, але це відбувається з усіма.
Сенс життя людини полягає не в народженні, житті і смерті. Якщо ми приходимо в цей чудесний світ, значить, це дійсно комусь потрібно. Значить, на кожного з нас покладена певна дуже важлива місія. Але в більшості своїй ми сліпі і дурні, бездушні і хибні.
Можливо сенс життя в самому житті? Для цього потрібно повністю присвятити себе обраному шляху і жити заради інших людей, або заради порятунку тварин, або ж боротися із забрудненням планети і т.д. Найголовніше, знайти своє покликання. Зрозуміти, в якій сфері діяльності можна найбільш корисно реалізуватися. Наприклад, уже в шкільні роки ти починаєш помічати, що вмієш змусити себе слухати. Тобі подобається вчитися, пізнавати нове і ділитися отриманими знаннями з іншими. Стань учителем. Нехай діти, школярі або ж студенти, відкривши роти і затамувавши подих, слухають тебе і вбирають твою мудрість. Або, починаючи з уроків анатомії та біології, тебе не відірвати від вивчення медицини. Стань лікарем. Допомагай хворим людям повернутися до повноцінного життя, даруй радість і надію. Якщо тебе зачаровує магія чисел і математика твій «коник», то стань грамотним економістом і присвяти своє життя цій важливій професії. Найголовніше — це не помилитися на початку життєвого шляху, щоб на схилі своїх років не шкодувати про даремно прожиті роки.
У чому полягає сенс життя? Звичайно, не тільки в правильно обраній професії. Можна бути прекрасним, кваліфікованим фахівцем, але якщо не володіти високоморальними людськими якостями, то гріш ціна всім заслугам і регаліям. Бути гарною людиною — це теж важка робота. Щодня віддавати себе без залишку на благо іншим по силах тільки безкорисливим, добрим людям з красивою душею. Цьому не вчать ні вчителі в школі, ні викладачі в інституті. Це вбирають з молоком матері, пізнають у колі сімейних відносин від мудрих і терплячих батьків.
Відповідаючи своїй дитині на запитання: «Чи є сенс у житті?», кожен повинен в першу чергу сам міцно задуматися про це. Чи виконує він повною мірою свою місію на Землі? Чи гідний він подарованого йому життя? Яка пам'ять залишиться після нього?
Друзі, так в чому все ж таки є сенс життя людини? Відповідаємо: в гармонійному поєднанні наших мрій, можливостей і, звичайно ж, реальності. Спочатку оточуючі, а пізніше вже сама людина невпинно виховує в собі моральні якості, котрі вдосконалюються напротязі усього життя. Згодом вона усвідомлено ставить собі чітку мету професійного вибору та наполегливо і старанно працює, аби її досягти. При цьому людина майже не відчуває незручностей, так як життя приносить їй неабияке задоволення. Вона неймовірно щаслива, вона затребувана — має гарну роботу, вона кохає сама і є коханою, вона реалізована. Вона знає відповідь на таке актуальне запитання як: «У чому сенс життя людини
В школі на уроках географії ми вивчаємо різні країни. Серед них є теплі та холодні, вкриті вічними снігами та спекотні пустельні. Гори, ріки, моря – наша планета дивовижна. Часто на тих уроках я замислююсь, якою б я хотів бачити країну своєї мрії. Коли я розмірковую над цим питанням, мені спадає на думку, що не тільки природним різноманіттям цікава наша планета.
<span>Кожна країна має свою історію. В кожній живуть не схожі один на одного люди. Вони відрізняються зовнішністю, темпераментом, культурними традиціями тощо. Англійці, наприклад, всесвітньо відомі консерватори. В усіх справах на першому місці в них чопорність та пунктуальність. Американці понад усе цінують свободу та економічну незалежність. Іспанці дуже темпераментні. Про це добре свідчать їхні запальні танці та музика. Французи вважаються однією з найромантичніших націй світу. Перелік національностей та їхніх характерних рис можна продовжувати довго. Моя мрія - побувати в якомога більшій кількості країн та познайомитися з кожною із культур. Та, насамперед, не можна забувати те, що ми теж є представниками окремої країни, національності та культури. Дійшовши цього висновку, я замислився, чим славетна, чим цікава представникам інших національностей Україна. По-перше, моя країна має багатовікову та цікаву історію. По-друге, вона є багатонаціональною. Завдяки змішенню національностей, українці вважаються однією з найвродливіших націй. За географічним розташуванням Україна знаходиться одразу в декількох природно-кліматичних зонах, це робить дуже цікавою і різноманітною українську природу. Гори, ріки, ліси і поля України оспівані в творах багатьох поетів і письменників. На тлі нинішньої політичної ситуації мене пригнічує те, що живучи в такій прекрасній країні, люди так недбало до неї ставляться. Що люди не бажають жити в мирі та злагоді. Але, незважаючи на все це, я зрозумів, що країна моєї мрії – це батьківщина. </span>
Ось уже й видно вагову...
Климко дуже посмішая додому,бо знає,що його чекають.Ось зі скрипом відчиняються двері вагової.Заходить Клим,а там пусто.Немає нікого.Ані Зульфата,ані Наталії Миколаївни,ані маленької Олі.Куди ж усі поділися?
Раптом він чує якийсь галас на вулиці.Хлопчик іде на звук.Підходить ближче і бачить цілу юрбу людей,які щось обступили.Що це?
Клим пробивається крізь натовп і бачить...Зульфата,учительку і Олю.Очі дівчинки злякані.На землі лежить ледь жива Наталя Миколаївна.Побачивши хлопчика,вона посміхнулася.Зульфат підбіг до друга й розповів що у їхню учительку влучила куля.Хлопці донесли Наталію до вагової,а потім 2 місяці доглядали за нею.На щастя,вона вижила,адже сіль можна було обміняти на будь-які ліки.
Розовощока Оля росте по дням,а по годинам.
Наталя Миколаївна стала хлопчикам за матір,а вони їй у всьому допомагають.