<span><u>Івоніка</u>."...очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти..." </span>"Його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно…" "Гарна була земля....Івоніка любив її. Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.Як була люта, боявся її більше, як почорнілого неба, що віщує тучу."
<span><u>Марічка</u>. "...погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний..." </span>"Одначе її тонке, ніжне обличчя з ясними лагідними очима усмиряло враження її занедбаного вигляду."<span>"Була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на якім за першим поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її п'ятно старості."</span>
1. Де лелека водиться, там щастя родиться. - Що родиться там, де лелека водиться? Щастя.
2 Час - не кінь: не підженеш, та й не зупиниш. - Що не підженеш і не зупиниш, як коня? Час.
3. Учорашньої води не доженеш. - Що не можна догнати? Учорашньої води.
4. Проти віку нема ліку. - Проти чого нема ліків? Проти віку.
5.Гостре словечко коле сердечко. - Що коле сердечко? Гостре слово.
в сучачному світі ми часто повторюємо, що десь краще, що в інших країнах кращі умови життя. багато молодих досвідчиних людей виїжджають за кордон в пошуках цього кращого. та невже так просто покинути рідну країну? згадаймо "Бояриню" Л. Українки. в іншій країні їй навіть дихати було важче, вона не могла думати ні про що інше крім своїх садків, співу солов*я... . оберніться люди! подивіться навкруги, усе це - синя блакить неба, зелений гомін лісів, запах квітів, усе це наше, рідне. цінуймо те що ми маємо
Тема «Приходять предки»: згадування предків, які, виборюючи волю, страждали, терпіли поневіряння, знущання. Ідея «Приходять предки»: висловлення почуття пошани, подяки до тих, хто творив історію, захищав рідний край, відстоював його інтереси. Основна думка «Приходять предки»: а) сучасне покоління повинно шанувати тих, завдяки кому на теперішній час має щасливе і вільне життя; б) Чи ти не став розщепленим, як атом… Ярижкою, нікчемним, псом на влові?» Жанр «Приходять предки»: громадянська поезія. Художні засоби «Приходять предки» Метафора: «приходять предки». Епітети: «предки добрі і нехитрі». Антитези: «не руки — а… віти»; «не очі — а… орбіти». Порівняння: «не став розщепленим, як атом». Звертання: «Дитино наша…» Риторичне запитання: «Ярижкою нікчемним, псом на влові?» Риторичний оклик: «Дитино наша, ягодо з любові!..»
Що якщо потрапити в псіхічку то батькам дуже дорогой ціной-це