Можливо, кожен із нас має трошки Яянина, немає на світі людини, котра не любила б хоч трошечки себе, але я не пишу про егоїстів, звичайно, треба жити не тільки для себе, а й робити так, щоб іншим людям це не причинило поганого чогось
У казці «Попелюшка, або соболевий черевичок» оповідач відвів
Попелюшці тяжку роль: у неї замість матері була мачуха, Попелюшка
виконувала всю брудну роботу в будинку. Вона мила посуд, прибирала в
кімнатах, чистила каміни в усіх приміщеннях. Що вже й казати про те, що
терпіла Попелюшка, коли жила на горищі, де з усіх мешканців лише щури,
таргани та миші.
Але, незважаючи на все це, головними рисами характеру Попелюшки були працьовитість, доброта та терплячість.
Врешті-решт, як і практично в усіх казках, добро перемагає зло.
Ця казка не є винятком, тож кінець її щасливий, кожен з героїв отримує
те, на що заслуговує. Попелюшка ж, наприклад, виходить заміж за принца. Я
вважаю, що одруження з принцом – це своєрідна винагорода за її вдачу,
за роки страждань та принижень, за всю ту роботу, яку вона робила
стільки часу.
Мені подобається Попелюшка, тому що вона незлостива, добра, розумна,
розсудлива, терпляча, привітна.. Що ж ще? Вона ніколи не робила зла
своїм сестрам та мачусі, як би сильно вони її не принижували чи
знущались з неї.
<span>Саме це й робить Попелюшку вищою за сестер, саме через це до цього
часу матері з усього світу розповідають своїм дітям казку про Попелюшку…</span>
В інтернеті найдите в браузере обязательно будет проверено
1. Дитячі роки
2. У панських горницях
3. В науці Ширяєва
4. В Академії мистецтв
5. Перша подорож на Україну
6. Знову в Петербурзі
7. На Україні в 1845-1847 рр.
8. На засланні
9. Повернення з заслання
10. Після заслання
Михайло Васильович Ломоносов – великий російський вчений-енциклопедист. Його особу вже давно стала хрестоматійною. Про його унікальні здібності складали легенди і міфи, адже він досяг неймовірних успіхів у багатьох областях знань. Підбірка цікавих фактів про Ломоносова допоможе дізнатися багато нового про його життя та діяльності.
Факти з життя М. в. ЛомоносоваМайбутній великий вчений з'явився на світ в маленькому селі Мишанинской в Архангелогородской губернії. Його батько належав до поморам – невеликий за чисельністю етнографічної групи російського населення, які мали свою культуру і звичаї. Сім'я жила з доходів від рибної ловлі. Це була важка і небезпечна праця. Але, незважаючи на це Михайло рано почав виходити в далекі морські промисли з батьком – з десяти років. Рибалили вони в суворому Білому морі і доходили до Соловецьких островів.У чому біографія Ломоносова – це життя, вчинки і служіння всупереч обставинам. Так, всупереч важким умовам життя, він знайшов час і навчився грамоті. Допоміг йому в цьому С. Н. Сабельников – дяк місцевої Дмитрівській церкві.Одного разу юний Михайло випадково дізнався про твердий намір батька його одружити. Він прикинувся хворим, щоб сватання було відкладено, і вирішив негайно бігти в Москву. Вночі він таємно покинув отчий дім і примкнув до обозу торговців, які тримали шлях до столиці. Подорож було нелегким, але рівно через три тижні вони прибули до Москви.Багато в короткій біографії Ломоносова Михайла Васильовича цікавих фактів. Приміром, один раз він підробив документи. Справа в тому, що за походженням він не міг вступити у Московську слов'яно-греко-латинську академію. Пристрасть до наук підштовхнуло його на скоєння проступку: він видав себе за сина холмогорського дворянина.Бажання вчитися не було примхою або забавою. Він довів це, ставши одним з кращих учнів. В нагороду за старанність і старанність він разом з дванадцятьма іншими випускниками академії відправився в Петербург, а потім до Німеччини для подальшого навчання. В Європі він провів п'ять довгих років. Однак, для нього вони пролетіли, як один день. Він там знайшов те, що не міг знайти в рідній вітчизні – нові знання і вміння в таких галузях, як металургія, гірнича справа, фізика, хімія і філософія.Видатні розумові здібності, інтереси та діяльність Ломоносова збагатили багато галузей знань. Якщо говорити коротко, саме він займався дослідженнями атмосферного електрики, вивчав силу тяжіння, пояснив, з чого складається речовина – атомно-молекулярна теорія, з'явився творцем теорії кольору, відродив мозаїчне мистецтво, відкрив атмосферу на Венері і багато іншого.Якби не заступництво російської імператриці Єлизавети Петрівни, то Ломоносов був би страчений. Справа в тому, що він вів непримиренну боротьбу з академіками, потоком прибували з Європи німцями, які насаджували своє бачення російської історії і спотворювали її до невпізнання догоду своїй «норманської теорії». Пристрасті в Російській академії наук розпалювалися і апофеозом «поєдинку» став арешт Михайла Васильовича. Суд визнав доведеною провину Ломоносова і засудив до смертної кари або покаранню батогами.Цікаво відзначити, що відразу після смерті великого російського вченого всі документи з його архіву були конфісковані і безслідно зникли. Через кілька років німець Міллер видав частина праць під ім'ям Ломоносова. Але хто справжній автор цих робіт – невідомо.Навколо імені Ломоносова завжди ходили легенди, всілякі домисли і чутки. Він – незаконнонароджений син Петра Першого – це, мабуть, один із самих неймовірних і інтригуючих міфів. З можливим великим «предком» Михайла Васильовича явно ріднили стати, буйний норов і невгамовна пристрасть до наук і всіляким перетворенням. Говорили також, що не тільки унікальні здібності Ломоносова допомогли йому поступити в Академію, але і високе заступництво. Але розмовами все і обмежувалося, оскільки письмових доказів того не знайшлося.Саме про буйності вдачі великого вченого розповідали багато анекдотів. Одного разу пізно ввечері на Василівському острові на нього напали розбійники. Їх було троє. Після несподівано запеклого опору двоє одразу ж зникли з місця події. Залишився Ломоносов повалив на землю і змусив у всьому зізнатися. Виявилося, що вони матроси і вирішили напасти на випадкового перехожого з метою пограбування. У гніві Михайло Васильович відібрав у нього одяг. Сам грабіжник виявився пограбованим, а потерпілий приніс додому несподіваний трофей.