Твой колокольчик огласил - ассонанс
Вечор, ты помнишь, вьюга злилась - риторическое обращение и олицетворение
Луна, как бледное пятно, желтела - сравнение и цветопись
Вся комната янтарным блеском озарена - метафора
Звісно, це казка. У житті всього, що сталося з людським дитинчам у Кіплінга, просто не було б. Про це знають вчені. Але ми читаємо книжку не для того, щоб вивчити якісь відомості, а щоб вивчити самих себе.
Тому вільні племена джунглів так нагадують людські спільноти. Вільні вовки можуть сунути свої голови у пастку, досить їм сказати, що хтось для них чужий і не дає набити шлунок. Ведмідь Балу не проти, щоб виховувати Жабенятко за допомогою своєї залізної лапи. Нетерпляча пантера Багіра також має недоліки. Та вовки і вчителі Мауглі є його друзями: вони оберігають його від смертельних тек життя, навчають його мистецтва мисливства, навчають головного Закона Джунглів: "Ми однієї крові - ти і я". Через це "люденя" знаходить спільну мову з могутнім Хатхі і коршаком Чілі, навіть з холоднокровним і самітнім Каа. Отже, це вірні друзі, що багато років піклуються про дитинча ворожої і небезпечної породи. Мауглі виріс здоровим, розумним і дужим. Про друзів важко говорити, їх тільки любиш, а любові не висловити словами. Отже, про друзів усе.
Та у Мауглі є й вороги. Насамперед, це Шер-хан, через якого людське дитинча опинилося у вовків. Все життя тигр-людожер намагався розправитися з вовчим вихованцем. Ця ворожнеча скінчилася лише зі смертю хижака, яку йому заподіяв розумний і обережний Мауглі.
Поруч із Шер-ханом завжди був шакал Табакі, який стежив за людиною-вовком і завжди сповіщав свого пана про місцезнаходження Мауглі. І хоча Табакі ніхто не сприймав як небезпечного супротивника, його боялися, бо саме шакали розносять по джунглях сказ. До того ж він здатний зрадницьки напасти на дитину чи дорослого у найскрутніший для них час. І все ж ненависть із презирством, яку відчувають усі "джунгляни" до поганця, який не соромиться прислуговувати кровожерцю за крихти з його столу, скінчилася зі смертю Шер-хана.
Проте ворогами Мауглі були не тільки вже названі мешканці дикого лісу. Є в хащах племена, про яких ніхто не скаже доброго слова. То Бандарлоги, які не мають старійшин і своїх законів. Зрештою, мавпи нікому не заподіяли зла, навіть викрадення людини відбулося, так би мовити, для її слави й користі, але... Натовп, що не має високих цілей і не керований ніким і нічим, не може робити добрих справ, отже є ворогом будь-якого ладу і будь-яких стосунків між живими створіннями первісного лісу. Вони спроможні тільки створити безладдя. Як Шер-хан та руді пси. То ж вони через це також вороги Мауглі.
Отака моя розповідь про друзів і ворогів Мауглі.
<span> </span>
Главная мысль и идея: любовь
к природе, к родным истокам, единение человека и природы
<span>
Главные герои:</span>
автор-путешественник,
Федя,
Павлуша,
Ильюша,
Костя и
<span>Ваня.</span>
Содержание и отзыв: Хорошее, доброе и очень красивое произведение, которое
хочется перечитывать снова и снова. Много описаний природы, от рассказа веет
покоем и чистотой. Автор заплутал в неизвестной местности, вышел
на огромную равнину и понял, что он набрел на Бежин луг, где сельские мальчишки
из соседней деревеньки пасли ночью лошадей. Как обычно бывает, когда родители
отпускают детей в ночное, они очень долго не спали, рассказывая по очереди
смешные и страшные небылицы или случаи из жизни, а автор устроился рядом с
ними и, через полудрему слушая их детские разговоры про лешего, русалок и
водяного, удивлялся храбрости мальчишек, которых не пугал ни волчий вой,
ни темнота. Произведение призывать любить природу и бережно к ней
относиться, ценить красоту родного края.
Б в конце о воде говорилось, когда Руслан от смерти Людмилу спасал