Вышеперечисленные средства повышают безопасность дома и осложняют задачу злоумышленникам, вознамерившимся в него проникнуть. Но о том, что эти средства дополнительные, а потому спокойная жизнь в частном доме начинается не с них, знает не каждый, в том числе и среди владельцев домов, расположенных «вдали от шума городского».
Действительно, датчики обнаружения движения и скрытые видеокамеры позволят вам вовремя заметить злоумышленника и сохранить нетронутыми ценности в сейфе. Но, выбрав «безопасные проект и участок, и перекрыв возможные пути вторжения преступников на вашу территорию, вы значительно уменьшите саму угрозу вторжения. И если у объекта, «неудобного» для грабителей, останутся потенциальные точки проникновения, то их можно будет защитить с помощью механических или электронных средств, потратив сравнительно небольшую сумму. В то время как объект, лёгкий для взлома, для надёжной защиты потребует значительно больше средств.
С точки зрения безопасности самая лучшая форма дома – это квадратная или прямоугольная, которая обеспечивает хороший обзор здания со стороны улицы или близлежащих участков. Такое жилище неудобно для взлома: высока вероятность того, что преступников обнаружат соседи. Соответственно, дом в форме «Г» или «Т» более привлекателен для воров. Разнообразные архитектурные элементы, примыкающие к стене дома, также являются потенциальными укрытиями для злоумышленника.
На безопасность дома влияет также и размер помещений и площадь самого дома. В большом доме с обилием маленьких помещений вору легче скрыться. Кроме того, если вы предполагаете оборудовать дом электронной системой безопасности, то учтите, что несколько больших помещений контролировать с её помощью и проще, и дешевле.
Когда нужно проектировать охранную сигнализацию? Теоретически, это необходимо делать тоже на стадии проектирования дома и его инженерных коммуникаций, а реализовать – постепенно, в зависимости от того, на каком этапе находятся строительные работы. Однако на практике специалистам чаще приходится устанавливать систему в уже готовом здании. В результате помимо дополнительных затрат возможны отступления от нормативных требований, что часто приводит к снижению эффективности системы в угоду эстетическим соображениям.
Максимально оптимизировать уровень безопасности объекта и расходы позволит только своевременное проектирование охранной сигнализации. Например, кабели системы охраны периметра целесообразно провести в земле до посадки растений и устройства газона, а внутренние шлейфы сигнализации – непосредственно перед штукатурными работами. Также вам не придётся пересаживать деревья, если план участка, предложенный ландшафтным дизайнером, вначале вы покажете специалисту из охранной фирмы.
<span>
смысл понятия ,например:"Политическое лидерство -постоянное влияние со стороны определенного лица на общество ,организацию или группу в области политической жизни"</span>
РОЛЬ ДОРОСЛОГО В РОЗВИТКУ ДИТИНИ
У розвитку дитини провідна роль належить дорослим. Дитина є соціальною істотою. Потреба у співробітництві з дорослими виникає ще в ранньому дитинстві, коли дорослий цілком забезпечує усі життєві потреби дитини. Він вводить її у навколишній світ, задовольняє одну з головних потреб психічного розвитку — появу нових вражень, передає виховні функції спеціально організованим структурам (дитячий садок, школа, засоби масової інформації), порушує глибинні зв'язки дорослого світу і світу дітей, поглиблює розрив між ними.
У процесі взаємодії з дорослим формується особиста свідомість дитини. У дошкільному віці вона долає шлях від відокремлення себе від дорослого (“Я сам”) до відкриття свого внутрішнього життя, тісно пов'язаного із зовнішньою діяльністю.
У вихованні дитини дошкільного, молодшого шкільного віку особливу роль відіграє включення дорослого в картину розвитку дитини. Перехід від одного вікового етапу до іншого супроводжується зміною місця дорослого у цій картині:
— для немовляти дорослий є джерелом захищеності, позитивних емоцій, які безпосередньо передаються через турботу і ласку, обійми, голос мами;
— з 2,5 місяців дитина реагує на появу матері “комплексом пожвавлення”;
— для дитини раннього віку дорослий є джерелом практичних умінь і навичок. Наслідуючи їх, вона стає самостійною, незалежною від інших;
— дітям 4—5 років дорослий несе нові знання, пізнавальні враження, які втілюються у перші навчальні вміння;
— для старшого дошкільника цінність дорослого полягає у здатності брати участь у різноманітних соціальних зв'язках, орієнтуватися у міжлюдських стосунках, а відтак бути прикладом соціальної поведінки дитини, своєрідним “моральним еталоном”.
Російський психолог Даниїл Ельконін (1904—1984) довів, що для дошкільника образ дорослого є не образом іншої людини, а образом себе, своєї майбутності, втілення у собі “іншого”. З певного моменту розвитку дитина втілює в собі “дві людини” (Вона і Дорослий), і саме внутрішня взаємодія цих “двох людей” стимулює саморозвиток дитини.
Персоніфікований образ дорослого (батьків, педагогів) спонукає дитину робити як дорослий; бути як дорослий; уміти те, що дорослий; жити, як дорослий. При цьому дитині необхідний не просто дорослий, а значущий — такий, який своїми якостями і рисами демонструє не себе, а ідеї та помисли життя дитини.
Потреба в спілкуванні з дорослими розвивається протягом усього дошкільного дитинства. Як носій суспільно-історичного і культурного досвіду, а згодом — і моральний приклад, дорослий є авторитетом для дитини. Дошкільник оцінює свої вчинки, якості, прагне співпереживання і співучасті з дорослим, в усьому його наслідує. На такій взаємній довірі і будується справжнє виховання. Із цього приводу польський педагог Януш Корчак (1879—1942) зазначав, що вихователь, який не сковує, а звільняє, не ламає, а формує, не пригнічує, а підносить, не диктує, а вчить, не вимагає, а запитує, переживає разом з дитиною багато хвилин натхнення.
Від педагога, який прагне позитивно впливати на дитину, вимагається багато знань, творчості і терпіння. Вихователь має бути не лише вихованим, а й здатним до самовдосконалення. Для дошкільника важливим є особливий зв'язок саме з вихователем. І не лише тому, що у цьому віці дитина залежна від дорослого, а й тому, що в неї ще немає тривких і розвинутих взаємин з дітьми. Стосунки вихователя з дитиною, яка потребує уваги до себе, називають “малим інтимним колом спілкування” (О. Леонтьев). Не випадково з усього дитинства найяскравіші спогади залишаються про дошкільний період, коли дитина разом з дорослим освоювала простір дитинства.
Співзвучність суб'єктів виховання — особистості дитини і особистості педагога — є передумовою його ефективного впливу на розвиток дитини. За словами вітчизняного вченого Івана Беха, лише особистісно-орієнтоване виховання досягає розвивальної мети, оскільки воно спрямоване на усвідомлення вихованцем себе як особистості, на вільне і відповідальне самовираження. Вихователь дошкільного закладу неодмінно повинен здобути статус значущого дорослого, який є для дитини не лише близькою, а духовно близькою людиною. Це передбачає розуміння, прагнення і вміння вихователя зберігати і підтримувати самобутність дитинства, перетворення взаємин формальних (навчальний процес) на особистісні. При цьому важливо обрати оптимальні форми і методи виховання і навчання. Правильність виховання полягає у баченні можливостей вихованця: те, що на певний момент він може робити з допомогою дорослого, невдовзі робитиме самостійно. Виховання і навчання, орієнтуючись на “зону найближчого розвитку”, випереджають розвиток дитини і сприяють йому. Водночас слід враховувати закономірності психічного розвитку дитини, ставити перед нею посильні завдання.
1. Внешность вообщем (высокий/низкий, худой/полный)
2. Цвет волос и глаз
3. Описание внешности (к примеру: кудрявые волосы, нос картошкой, больший глаза и тд)
С одной стороны человек может быть так же хорош в бизнесе, как и в своем моральном облике. Быть порядочным и воспитанным. Но с другой он вполне может оказаться трудоголиком, который заботился бы только о себе и не замечал остальных людей.