сходство они оба хорошо относились к людям,но эти два персанажа обсолютно разные.различия жилин не сидел сложа руки и пытался найти выход из этой ситуации а костылин говорил что его родные дадут выкуп за него.жилин переживал за свою семью он жервуя собой поехал к матери чтобы увидеть её последний раз,а костылина не волновало где его родные найдут деньги,он волновался только за себя.вывод-этот рассказ о том что если ты попал в сложную ситуацию ты не выйдешь из неё если ты будешь сидеть сложа руки ,надо всегда пытаться найти выход из сложной ситуыции.(проверь на ошибки)
я читала 3 дня назад у нас такое же задание было мне 5 поставили
Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею.
Одразу, ще з перших рядків твору видно, що Митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. Також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». Сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. Водночас Митько – не боягуз. Можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати Василя кинувся саме він. Але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки.
Скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ Митька привабливим та по-своєму оригінальним. Мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь.
Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах... а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».
Казбич - бесстрашный джигит, разбойник, живущий в горах Кавказа. Казбич является ловким наездником. Лошадь для Казбича - это лучший друг. Коня Казбича зовут Карагёз, что в переводе с турецкого означает "чёрноглазый". Однажды офицер Печорин крадет у разбойника Казбича лошадь. Казбич мстит за эту дерзость. Он крадет Бэлу у Печорина. Во время погони разбойник Казбич смертельно ранит Бэлу. Бедная девушка вскоре умирает.<span />
Я думаю что эта книга совершенство! Можно сказ-ать в ней нет изъямов. В этой книге приключения описываются подробно и ярко! Кто её прочитает, взглянет на мир по новому! Прочитайте не пожалеете!
6.драматическое произведение ,изображающее напряженную борьбу личную или общественную катастрофу .обычно заканчивается гибелью героя .