Бог поселив Адама і Єву в чудовому саду. Там вони жили блаженно, не знаючи ні хвороб, ні смутку. Адам обробляв гарний сад, і ця праця не стомлювала його. Йому було приємно працювати, тому що в раю не було занадто жарко, ані дуже холодно; ніякого бур’яну чи терену, ані будяків не росло на плодючій землі раю. Посередині раю знаходилося дерево, плодів якого Адам не мав права смакувати. Воно мало назву «дерево пізнання добра і зла». Бог сказав, що коли Адам скоштує плодів з цього дерева, він смертю помре. Зі всякого іншого дерева в саду Адамові і Єві було дозволено їсти. Таким чином, якщо не враховувати дерева пізнання добра і зла, у перших людей було достатньо плодів. Та вони і не хотіли їсти плоди, які Бог заборонив куштувати. Вони любили Бога. Він був їхнім другом, Він приходив до саду і розмовляв з ними. Але ви зараз дізнаєтесь, як саме Адам і Єва згрішили. Існувало багато злих ангелів; одного з них звали «сатана», і він був над ними старший. Сатана знав, що якщо Адам і Єва згрішать, вони помруть і попадуть у пекло. Сатана знав добре все це, а тому ненавидів їх і дуже бажав позбавити їх блаженства. Він почав думати так: «Я докладу всіх зусиль, щоб умовити їх скуштувати плід з дерева, який Бог заборонив їм їсти». Сатана у вигляді змія пробрався в Едемський сад. Це був стародавній змій «званий дияволом і сатаною, що зводить всесвіт» (Об. 12:9). В саду він побачив Єву, і з лукавим співчуттям звернувся до неї, запитуючи: «Чому ви не їсте плодів з дерева раю?» Єва відповіла: «Бог заборонив нам їсти плоди тільки з одного дерева раю». Тоді змій сказав: «Ні, ви не вмрете, але скуштувавши цього плоду ви самі станете як Боги».
Це була жахлива мить: щасливі дні для Адама і Єви закінчились. Вони переступили волю Божу; вони осмислювали, що зробили погане, і стали боятися Бога. Почувши в саду голос Божий, вони втекли і заховалися від обличчя Господа в гущавині раю. Їм хотілося накрити своє тіло одягом, але вони змогли тільки зшити листя і зробити з них пояси. Бог покликав Адама і сказав йому: «Де ти?» Адам відповів: «Я злякався, тому що я нагий і сховався». Тоді Бог сказав: «Хто сказав тобі, що ти голий? Чи не їв ти з дерева, з якого Я заборонив тобі їсти?» Адам відповів: «Жінка, яку Ти мені дав, вона дала мені і я їв». І сказав Бог жінці: «Що це ти зробила?» Вона відповіла: «Змій спокусив мене, і я їла». Бог розгнівався на них, особливо на змія. Бог прокляв змія і сказав йому: «Ти будеш плазувати на череві твоєму і їстимеш порох всі дні життя твого». Потім Бог сказав жінці: «Ти часто будеш хворіти. Адам буде панувати над тобою, і ти будеш йому підкорятися». Адамові Бог сказав: «Ти будеш зі смутком їсти хліб, але тобі доведеться проливати піт, заробляючи цей хліб, терен і будяки вродять тобі, коли ж скінчаться твої земні дні, праця і печаль, ти вмреш і повернешся в землю, з якої ти був взятий, бо ти порох і порохом станеш».
Але і це ще не все, їм не дозволено було надалі залишатися в чудовому саду. Бог вигнав їх з раю і не дозволив їм більше туди повертатися; за наказом Божим, Херувим з полум’яним мечем стеріг шлях до раю. Бог зглянувся над ними і замість пошитого ними з листя одягу, зробив їм одяг шкіряний і зодягнув їх. Ось що зробив непослух Богові: «Хто робить гріх, той від диявола, тому що спочатку згрішив диявол» (Ів. 3:8).