Ответ:
Рассказ о плавании генуэзских купцов от Генуи до одной из колоний в Причерноморье.
В период с 13 по 15 века в Причерноморье
появились итальянские фактории, флагманами которых являлись Генуя, Венеция. Это
произошло из-за того, что в начале 13 века крестоносцы захватили
Константинополь, а потом проникли в Крым и на Азов. Первая фактория была около
Таганрога и называлась Порто Пизано. Надо отметить, что основание факторий
проходило в конкурентной среде между Генуей и Венецией. Однако, Венеция
получила разрешение на установку факторий на 60 лет позже. Золотоордынские ханы
заключили с Генуей и Венецией договоры и получили разрешение на фактории в
Крыму и на Азове. Основным городом для Генуи был Каффа, а для Венеции – Солдай и
Трапезунда. В целом, факторий было около 40 штук.
Объяснение:
Хрестові походи – це дуже велика тема і по ній написано не один десяток книг та іншої наукової літератури. У цій же статті ви дізнаєтеся про хрестові походи коротко – тільки самі ключові факти. І почати, мабуть, необхідно з визначення поняття.
Хрестові походи – ряд військово-релігійних походів монархій християнської Західної Європи проти ісламського Близького Сходу і язичницьких слов’ян (литовці). Їх хронологічні рамки: XI – XV ст.
Хрестові походи можна розглядати у вузькому і широкому сенсі. Під першим ми маємо на увазі походи з 1096 по 1291 рр. в Святу Землю з метою звільнення Єрусалиму від невірних. А в широкому сенсі сюди ще можна додати війну тевтонського ордена з язичницькими державами Прибалтики.
Причини хрестових походів у Святу Землю
Економічні проблеми Європи. Папа Урбан повідомив, що Європа вже не може прогодувати саму себе і всіх людей, що живуть тут. І саме тому він вважав за необхідне захопити багаті землі мусульман на Сході;
Релігійний фактор. Папа вважав неприйнятним той факт, що християнські святині (Гроб Господень) знаходяться в руках невірних – тобто, мусульман;
Світогляд людей того часу. Люди масово кинулися в хрестові походи перш за все тому, що за допомогою цього вони спокутують всі свої гріхи і потраплять після своєї смерті в Рай;
Жадібність католицької церкви. Папство бажало не тільки збагатити Європу ресурсами, але перш за все воно хотіло наповнити свої гаманці новою землею та іншими багатствами.
Причини походів в країни Прибалтики
Знищення язичників. Населення країн Прибалтики, особливо Литва – були язичницькими, чого не дозволяла католицька церква і їх необхідно було звернути в віру християнську або ж знищити невірних.
Також причинами можна вважати ту ж жадібність католицького папства і бажання отримати більше число послушників, більше земель, про що ми говорили вище.
Хід хрестових походів
На територію Близького Сходу хрестоносцями було здійснено вісім хрестових походів.
Перший хрестовий похід в Святу землю почався в 1096 і тривав до 1099 року зібрав кілька десятків тисяч хрестоносців. В ході першого походу, хрестоносцями були створені кілька християнських держав на Близькому Сході: Графство Едесса і Тріполі, Єрусалимське королівство, князівство Антіохія.
Другий хрестовий похід почався в 1147 і тривав до 1149 року. Цей хрестовий похід завершився для християн нічим. В час цього походу, хрестоносці «створили» собі самого сильного ворога християнства і захисника ісламу – Саладина. Після походу християни втратили Єрусалим.
Третій хрестовий похід: почався в 1189 році, кінець -1192 рік; відомий тим, що в ньому брав участь англійський монарх Річард Левове Серце. Йому вдалося захопити Акру, Кіпр, нанести кілька поразок Саладіну, але він так і не зміг повернути Єрусалим.
Четвертий хрестовий похід: почався в 1202 році і завершився в 1204. В ході походу був захоплений Константинополь. На території Візантії хрестоносці також заснували чотири держави: Князівство Ахейське, Латинську імперію, Герцогство Афінське і Королівство Фессалоніки.
П’ятий хрестовий похід стартував в 1217 році, а закінчився в 1221. Він закінчився повною поразкою для хрестоносців і ті були змушені покинути Єгипет, який вони так бажали захопити.
Шостий хрестовий похід: початок – 1228 рік, кінець – 1229 рік. Хрестоносцям вдалося повернути Єрусалим, але між ними почалися сильні розбрати через що багато християн стали залишати Святу Землю.
Сьомий хрестовий похід почався в 1248 році і закінчився повною поразкою для хрестоносців в 1254.
Восьмий хрестовий похід: початок – 1270 рік, кінець – 1272. Положення християн на Сході стали критичними, його погіршували внутрішні чвари, а також вторгнення монголів. В результаті хрестові походи закінчилися поразкою.
Наслідки хрестових походів на Схід
Після хрестових походів почався занепад феодального суспільства в Європі, тобто почався розпад феодальних підвалин;
Змінився світогляд європейців, які раніше вважали, що народи Сходу – варвари. Однак досвід показав, що вони володіли багатою, розвиненою культурою, риси якої вони перейняли і собі. Арабська культура почала активно поширюватися в Європі після походів;
Хрестові походи були серйозним ударом по економічному стану Європи, проте відкриття нових торгових шляхів поповнило казну;
Хрестові походи призвели до поступового і вже неминучого занепаду Візантійської імперії. Після того як її розграбували, вона вже не могла оговтатися від удару, через два століття її захопили мусульмани;
Італія стала головною торговою силою на Середземному морі, цьому також сприяло падіння Візантії;
Обидві сторони: християнський і мусульманський світ втратили багато, в тому числі людські втрати. Причому люди гинули не тільки від війни, але і від хвороб, в тому числі чуми.
Потому,что у них не было ни своих городов, ни постоянных жилищ; они кочевали с места на место, не выходя однако из границ владений своего племени.
Русско-турецкая война началась 12 (24) апреля 1877 года и закончилась 19 февраля (3 марта) 1878 года. Главными непосредственными причинами Русско-турецкой войны были:
1. Подавление восстания в Болгарии и реакция Европы. В 1875 году летом в Боснии и Герцоговине началось антитурецкое выступление, основной причиной которые были огроменные налоги, которые были установлены<span> финансово несостоятельным османским правительством.
2. </span>Поражение Сербии и дипломатическое маневрирование. <span>В июне </span>1876 года Сербия<span>, а следом за ней и </span>Черногория, объявили войну Турции. <span>Представители России и Австрии официально предостерегали против этого, но сербы не придавали этому особого значения, так как были уверены, что Россия не допустит их разгрома турками.
</span>
<em>Оброк</em> - это повинность зависимых крестьян
<em>Барщина</em> - это труд крепостного крестьянина в замен денег, то бишь оплата не деньгами, а трудом.