Відновлення влади Бурбонів в Франції та Іспанії.Приєднання та втрата різними країнами своїх територій.Зберігалася політ.роздробленість Італії.
Ответ:
В 21 веке человечество живёт одновременно в ужасном и великом времени. С одной стороны - век передовых технологий, развивающейся науки и медицины. С другой - огромное количество губительных факторов, как например ядерное, биологическое и химическое оружия. Человечество идёт к войне. Алчность и жадность человека приводит к ссорам и конфликтам.
В 17, 18, 19 веках, люди так же хотели очень многое, находили "халяву" повсюду и были готовы ради этого даже на самые грешные преступления.
В плане технологий - мир изменился. Но сам по себе человек - нет.
Устрои изменились с капитализма на демократию и социализм. Принято говорить, что все друг с другом делятся, что на самом деле не происходит.
Что касается культуры, то появилось кино и телевидение. Люди аналогично любят театры, художество, литературу.
Примеры из произведений:
Детство/Отрочество/Юность - Лев Толстой. Именно там яркое описание тех времён.
Мастер и Маргарита - Михаил Булгаков. Хорошее описание строя того времени (1930гг.).
Наслідки хрестових походів.
Хрестові походи принесли незліченні лиха народам Близького Сходу і супроводжувалися знищенням матеріальних і культурних цінностей. Вони (особливо Четвертий хрестовий похід) підірвали сили Візантійської імперії, тим самим наблизивши її остаточне падіння в 1453. Хрестові походи закінчилися невдачею, і тому не вирішили жодної з довгострокових проблем, що стояли перед середньовічною Європою. Тим не менш вони справили значний вплив на її подальший розвиток. Вони дозволили на певний період послабити демографічну, соціальну і політичну напруженість у Західній Європі. Це сприяло зміцненню королівської влади і створення національних централізованих держав у Франції та Англії.
Хрестові походи призвели до тимчасового посилення католицької церкви: вона істотно зміцнили своє фінансове становище, розширила сферу свого впливу, створила нові військово-релігійні інститути – ордени, зіграли важливу роль в подальшій європейській історії (іоанніти захисту Середземномор'я від турків, тевтонці в німецькій агресії в Прибалтиці) . Папство підтвердило свій статус лідера західно-християнського світу. В той же час вони зробили непереборної прірви між католицизмом і православ'ям, поглибили конфронтацію між християнством і ісламом, загострили непримиренність європейців до будь-якої форми релігійного інакомислення.
Раніше вважалося, що хрестові походи значно збагатили європейську продовольчу флору, дали поштовх розвитку виробничих технологій і зумовили розширення культурного потенціалу за рахунок запозичень зі Сходу. Новітні дослідження, однак, не підтверджують подібні твердження. У той же час хрестові походи не пройшли безслідно для західної економіки і культури. Пограбування заморських країн стало каталізатором майнового розшарування і прогресу товарно-грошових відносин. Зросла економічна могутність італійських торгових республік, які отримали величезну прибуток за рахунок фрахту і значно зміцнили свої комерційні позиції в Східному Середземномор'ї і на Чорному морі, серйозно потіснивши арабів і візантійців. Хрестові походи сприяли соціальної мобільності європейців, подолання їх страху перед незвіданим; у психологічному плані вони підготували Великі географічні відкриття. І, нарешті, крестоносное рух і крестоносный дух знайшли відображення в середньовічній літературі (лицарський роман, поезія трубадурів, историописание) . Серед найбільш значних творів – історіографічні та біографічні праці Вільгельма Тирського, Жоффруа де Виллардуэна, Робера де Кларі і Жана де Жуанвиля, поеми Пісня про Антіохії та Історія священної війни.
По словах Ж. Ле Гоффа, хрестові походи виявилися «вершиною експансіонізму середньовічного християнського світу» , «першим досвідом європейського колоніалізму».
Я русский :3
Петр Алексеевич Романов родился 30 мая 1672 г. в Москве. Он был четырнадцатым ребенком многосемейного царя Алексея Михайловича, первенцем от его второго брака с Натальей Кирилловной Нарышкиной. Первая жена царя Алексея – Марья Ильинична Милославская – умерла ранее мужа, оставив ему двух сыновей – Федора и Ивана, и много дочерей. Таким образом, в царском семействе образовалось два круга родных: Милославские и Нарышкины. Еще при жизни Алексея Михайловича между ними завязалась вражда, так как Федор и Иван не отличались физическим здоровьем, в отличие от младшего Петра.После кончины царя на престол вступил его старший сын – Федор, царствовавший с 1676 по 1682 г. Все это короткое царствование было наполнено борьбой и взаимными интригами царской родни и бояр. Наследовать Федору, скончавшемуся 20 лет от роду, должен был его брат Иван. Но он был больным, полуслепым и слабоумным, поэтому патриарх Иоаким и бояре провозгласили царем младшего царевича Петра. Родные царевича Ивана – его сестры и бояре Милославские не могли примириться с происшедшим. Царевна Софья и боярин Иван Милославский не остановились перед открытой смутой и подняли против врагов стрелецкое войско. После смерти Федора правительство показало стрельцам свою слабость и страх перед ними, и это повело к открытым беспорядкам в стрелецких слободах. Они стали своевольничать, утратили дисциплину. Этим и воспользовались Милославские, распространив слух, что Нарышкины якобы удушили Ивана, в руки стрельцам дали список «изменников-бояр».<span>Стрельцы поверили, вторглись в Кремль и потребовали вывести к ним Ивана и Петра. Их вывели и показали здоровыми и невредимыми. Но стрельцы не успокоились и на глазах у царской семьи зверски убили боярина Матвеева и многих родственников царицы Натальи. Они разошлись по всей Москве, преследуя «бояр-изменников», после этого они потребовали поставить особый «столп» на площади в память их подвига. Стрельцы настаивали на том, чтобы царевич Иван царствовал вместе с братом Петром и чтобы за несовершеннолетних братьев правила государством царевна Софья. Причем, Ивана следовало поставить первым, а Петра – вторым, чтобы принизить роль Натальи Нарышкиной. Все это было исполнено, и началось двоевластие, которое продолжалось в течение 15 лет, и 7,5 лет из них существовало троевластие.</span>
Замышляя убийство Цезаря, заговорщики хотели восстановить Республику. Часть сенаторов опасалась, что в Риме вместо республики снова, как прежде, будут цари. Поэтому они решили убить Цезаря. Во время заседания в сенате, когда все расселись по местам, один из сенаторов подошёл к Цезарю и дёрнул его за одежду. Это послужило сигналом для заговорщиков. Они кинулись на безоружного Цезаря и закололи его кинжалами. Среди заговорщиков был Брут, родственник Цезаря. Падая на землю, весь окровавленный, Цезарь воскликнул: «И ты, Брут!» Э"И ты,дитя мое!"(на счет этого имеются 2 точки зрения.)то выражение стало крылатым. Оно означает упрёк предателю.