1.Знакомство с Томом и его тетей Полли
2. Том и его малярские работы
3. Сражение с Джо Гарпером и новая любовь
4. Воскресная школа и получение Библии.
<span>5,Утренняя проповедь и шалости Тома.6. Встреча с Гекльберри и знакомство с Бекки7.Розмолвка с Бекки.8. Игра в разбойников в лесу9. Убийство на кладбище10 Клятва кровью и вой собаки.11 Муки совести.12 Болезнь Тома и разговор с Бекки.13. Шайка пиратов.14. Жизнь мальчишек на острове.15 Тайный поход домой и неприятная новость.16. Тоска по дому и буря на острове.17. Присутствие на собственных похоронах.18. Месть Бекки.19 Порция розг и план мести.20 Болезнь Тома.21. Том- свидетель в суде.22. Поиски клада.23 Гекльберри спасает вдову Дуглас.24 Том и Бекки в пещере.25.Гибель индейца Джо.26 Гек и находка золотых монет .27 Любовь к свободе Гека и разговор с Томом..</span>
Иду дорожкою лесною,
Осенней чудною порою,
Вдруг тень меня настигла,
И лень пришла ко мне,
И сразу грустно стало,
В этой тишине,
Вот дни короче стали,
И грустно стало сразу мне,
Вспоминая летние деньки,
Иду я грустная во тьме.
Риси характеру головного героя: Сміливість, терпіння, упертість, життєлюбність Герой Д. Лондона переживає різні почуття, що стосуються його фізичного й морального стану, та проявляє позитивні якості характеру. Герой відчуває змореність від довгої дороги, холод Білої пустелі, тугу від усвідомлення зради товариша, страх самотності, голод, який не вгамовується мізерною «їжею», біль у ногах, розтертих до крові, та змученому тілі, відчай після марних спроб роздобути їжу, виснаженість, що призводить до галюцинацій. Але в ланцюжку відчуттів намічається зміна на краще: це сміливість, виявлена під час зустрічі з ведмедем, усвідомлення нестримного бажання жити, спокій, яким змінився страх, терпіння, з яким герой продовжує свій важкий шлях, сила волі у поєдинку з вовком. «Саме життя в ньому не хотіло загинути і гнало його вперед». Головний герой вижив, бо він був сміливий, упертий, мав силу духу, волі, високі моральні цінності, любов до життя. «Доля вимагала від нього дуже багато. Навіть помираючи, він не підкорився смерті. Можливо, це було справжнє безумство, але і в пазурах смерті він кидав їй виклик і боровся з нею». Джек Лондон не дав імені своєму героєві, який утілює в собі узагальнений образ людини, що бореться за своє виживання й у двобої з природою відстоює своє право на існування.
Чёрные дрозды умеют проворно ходить по земле в поисках пищи.
По заголовку и началу стихотворения я могу предположить, что автор написал произведение о герое, который занимается легкой атлетикой. В конце стихотворения герой пытается понять, почему "спорт - тяжелая работа" , от которой "майка мокрая от пота, "называется ЛЕГКОЙ атлетикой.