Суботик — веселий, добрий та пустотливий персонаж. Він має енергійний характер і здатний зробити такими всіх людей, з якими зустрічається. Це добре створіння з поросячим носиком обирає собі тата — трохи старомодного й нудного пана Пляшкера, котрий усього боїться. Під впливом пригод, які трапляються з ним, характер новоспеченого татуся поступово змінюється. Він став здатний захистити себе та турбуватися про інших.
Казковість та дивовижність Суботика не тільки у його незвичній зовнішності, а й у властивості здійснювати бажання, що є заповітною мрією всіх людей з глибокої давнини до наших днів. Навіть письменник Пауль Маар настільки сам увірував в казкову силу свого персонажа, що вимовив слова, що стали цитатою до його творів: «Я хочу, щоб Суботик назавжди залишився зі мною». Таким самим було й найголовніше бажання пана Пляшкера: назавжди залишитися із сином. Заради його здійснення Суботик віддав свою останню чарівну синю цяточку. Відчувши тепло батьківського серця, «зелений синочок» і надалі готовий дарувати людям радість і добро, щоб зробити світ кращим.
Отже, характер Суботика можна описати так: добрий, веселий, щирий, розсудливий, винахідливий, енергійний, трохи дивний, кумедний, безпосередній, бешкетник і фантазер.
Мошеники украли озорного и злого ребенка, чтоб потребовать за него выкуп. Отец мальчика не захотел платить выкуп, а велел принести ему денег, чтобы он принял мальчика назад. Мошеники так замучались с мальчиком, что согласились сами заплатить.
<span>Точно такую же как и в любом другом художественном произведении (разницы нет) : Усиливает акцент на психологическом состоянии героя, делает его характеристику ( в том числе и речевую) более выразительно и точной, передаёт особенности ситуации, которая по сюжету уже сложилась или только сложится. Я так понимаю, это что-то вроде дуба, который встречается князю Андрею по пути в Отрадное ("Война и мир" Лев Толстой). Князь едет в гости к Ростовым, подавленный и потерявший смысл жизни- он видит дуб, не оживший после весенней оттепели ( всё кругом уже зеленеет) и сравнивает себя с этим дубом (вот это и есть художественная деталь). Но после ночи в Отрадном и услышанного им разговора Наташи и Сони, он возвращается к себе в имение уже обнадёженным и видит тот же дуб с уже проклюнувшимися листочками. Т. е жизнь продолжается. Где-то так...:) </span>