Лис Микита - головний
образ однойменної літературної казки Івана Яковича Франка. Це дуже
прехитрий звір, який славився у лісі своєю сміливістю і винахідливістю.
Як його не намагалися впіймати люди,він завжди відгадував і минав їх
ловушки. Сміливість і винахідливість зробили лиса дуже гордим і
хвалькуватим. Одного разу він пообіцяв, що вкраде курку на базарі серед
білого дня.
Коли собаки загнали Микиту у діжку з фарбою, він вже й жалкував, що так
необережно вихвалявся, проте коли після перефарбування його не впізнали
звірі,починає брехати.
Цілий рік хитрий лис водив за носа всіх жителів лісу, аж поки не видав
себе, завивши разом з лисицями. Ось тоді і наступила справедлива кара -
Микиту розірвали лісові мешканці.
Якби не гординя і брехня , то жив би лис Микита ще довго- предовго, а
так сам собі заподіяв смерть
З чого сміється Мольєр у комедії "міщанин-шляхтич"?
Мольєр (Жан-Батіст Поклеп) - драматург, поет, актор
- створив чудові п'єси, шо дотепер не сходять зі сцен
багатьох театрів світу: "Тартюф", "Дон Жуан",
"Мізантроп". І однією з найкращих, найяскравіших його
комедій є "Міщанин-шляхтич", де автор намалював
сатиричний образ буржуа.
Перед нами міщанин Журден - головний герой п'єси,
що намагається з мішанина раптом перетворитися на
дворянина, шляхтича. Йому здається, що для цього в
нього є головне - гроші. Є гроші, але немає елементарної
освіти, пристойних манер, і головне - немає розуму, він
безпросвітно дурний. На старості літ Журлен надумав
вивчати філософію (тут він робить велике "відкриття":
виявляється, він розмовляє прозою!), займатися
музикою, танцями, фехтуванням. Він усерйоз вважає, що,
здобувши деякі знання та маючи гроші, можна посісти
місце в колі знатних дворян. Він оточує себе слугами і
вчителями, що вимагають високу платню за роботу, але
не виконують і не думають виконувати її. Та й "шляхетні"
науки якось не укладаються в голові дурного міщанина.
Його дружина намагається звернутися до розсудливості
свого чоловіка і просить припинити незліченні витрати, але
той нічого й чути не бажає. Прагне навести на розум свого
пана і служниця Ніколь, і при цьому видно, наскільки
бідна неосвічена дівчина розумніша за свого хазяїна.
Журден такий дурний, що навіть комічну присвяту в
"мамамуші" сприймає всерйоз. Здавалося б, бажання
Журдена набратися розуму гідне поваги. Але який же
смішний він, коли хоче зробити це за кілька днів!
Мольєр глузує з безмежної тупості Журдена. І на
прикладі міщанина зайвий раз показує, наскільки
низькою та неотесаною може бути навіть багата людина,
яка вважає, що за гроші можна купити розум. Але
сміється великий драматург не з конкретної людини. Він
висміює прагнення наслідувати якісь зовнішні ознаки
вищого соціального стану, не змінюючись внутрішньо.
Головне не в титулі, не в костюмі, - стверджує Мольєр.
Честь і достоїнство, розум і освіченість не купуються.
Стальное колечко
Стальное, круглое
Надеваешь, носишь, снимаешь
Красивое стальное круглое колечко.
Носи
Вообщем смысл вв том, что нужно на себя посмотреть каков ты есть, перед тем как на других пальцем тыкать и указывать им на их недостатки.
Вот вопрос! Загадка века!
Что же это может быть?
Если сможет в человека
Обезьяну превратить
(труд)