Феодали́зм (от лат. feudum — лен) — социально-политическая структура, характеризующаяся наличием двух социальных классов — феодалов (землевладельцев) и крестьян, экономически зависящих от них; феодалы при этом связаны друг с другом специфическим типом правовых обязательств, известных как феодальная лестница.
ДВОРЯНСТВО - одно из высших сословий феодального общества (наряду с духовенством) , обладавшее закрепленными в законе и передаваемыми по наследству привилегиями. Основа экономического и политического влияния Д. - собственность на землю. В России зародилось в XII-XIII вв. и окончательно сложилось к началу XVIII в. Как сословие ликвидировано после Октябрьской революции 1917 г.
Духовенство - ,служители культа в монотеистических религиях; лица, профессионально занимающиеся отправлением религиозных обрядов и служб и составляющие особые корпорации. В православной церкви духовенство делится на черное (монашество) и белое (священники, дьяконы).
Третье сословие-во Франции до революции 1789 года: название горожан, буржуазии в отличие от дворянства и духовенства.
Трест — одна из форм монополистических объединений, в рамках которой участники теряют производственную, коммерческую, а порой даже юридическую самостоятельность. Реальная власть в тресте сосредотачивается в руках правления или главной компании.
Синдикат— термин, которым ранее обозначали объединения ремесленников, а позднее стали называть добровольные объединения лиц для совместной работы
<span>Концерн - финансово-промышленная группа компаний разных отраслей промышленности, что и отличает её от других форм объединений.</span>
В 988 году было крещение руси. А то действие произошло в 1238.
Ответ:
Візантійська імперія з’явилася в 395 році, після того, як розпалася Велика Римська імперія. Вона проіснувала півтисячоліття. Спочатку вона називалася Романією. У Західній Європі її довгий час називали як Грецька імперія, так як більшу частину населення становили греки. Самі жителі держави звали себе римлянами або ромеями. Тільки в XV столітті спадкоємицю Римської імперії стали іменувати «Візантією». Територія Візантії була величезною – близько 1 млн. км2. Вона займала 3 континенти: Африку, Європу, Азію. Столиця Візантійської імперії, Константинополь, існував ще в період Великої Римської імперії. У Середньовіччі це було найбагатше місто в Європі. Візантію, як і інші держави, спіткала доля вторгнення варварів. Але їй вдалося уникнути великих втрат завдяки мудрій політиці. Слов’янським племенам, які брали участь у Великому переселенні народів, дозволялося селитися на окраїнних територіях імперії. Це сприяло заселенню кордонів, до того ж слов’яни виступали щитом для загарбників. Основа економіки держави – торгівля і виробництво. Так як на території існувала велика кількість багатих міст, то в Візантії були всі товари, необхідні для життя. У період V – VIII століть розцвіли візантійські порти, адже на дорогах купців чекало багато небезпек. Верховна влада належить імператору. Його побут був облаштований надзвичайно багато і шикарно. Центральне управління здійснювалося відомствами: податкової установи, військової каси, пошти, зовнішніх зносин, управління майном імператорської сім’ї і так далі. Царський двір обслуговували палацові секрети. Візантійська імперія успадкувала основи римського судочинства і римське право. Тут функціонували такі поняття як юриспруденція, закон, право, звичай, норми кримінального процесу і права. В державі існувала чітка податкова система. Селянин або вільний городянин платив мита та податки в казну з будь-якого виду трудової діяльності і свого майна. Плата вилучалася за сад, місто, за свійську худобу та приміщення, в яких її тримали, за човен і корабель, за лавку і майстерню.
<span>Они составляли планы,руководили укладкой блоков.</span>