Большой остров. Из далека виднеются верхушки башен. Там много неведомых цветов и растений. Дворец царя султана весь украшен узорами. Внутри расписанные золотом стены. В главном зале сидит сам царь. Около него солдаты стоят да поклон отдают.
Сама героиня этого писателя это символ мужества и хрупкости в одном воплощении.Все его героини могут влиять на героев мужского пола и вдохновлять их на поступки.Во всех трудных ситуациях тургеневская девушка остается благородной,выдерживая все трудности не потеряв свою честь и достоинства.Почему же она актуальна для совремнных читателей?Все его герои и героини учат нас не терять в веру в себя, чувство уважения к другим, и главное любовь к
людям. Это должно стать для всех нас хорошим примером жизни, как нужно
оставаться человеком даже в самой трудной ситуации.
<span>Злая мачеха заставила мужа отвести неродную дочь в лес, там ея встетил Мороз. Ему стало жалко добрую девушку, он подарил ей мешок картошки и отправил домой. Дома, мачеха захотела подарков и для своей родной дочери и закинула и её в лес, где Мороз заморозил её до смерти</span>
За жанром це балада. І хоч у цій баладі є елементи фантастики (втоплена княгиня піднімається з дна озера і розповідає свою трагічну історію), але в основу покладені реальні факти боротьби польського народу за свою честь і незалежність. Сюжет поеми нескладний. Один із польських панів, діставши у спадок маєток з озером Світязь, вирішив розгадати таємниці, пов'язані з цим озером. Кажуть, там сила нечиста гуляє, Бенкети в озері править. Хто проти ночі про це повідає — Страшно і слухати навіть. Часом пори там почуєш нічної Поклики й грім під водою, Стогін жіночий і брязкання зброї, Вигуки дикого бою. Збудував пан довгі човни й велів закинути рибалкам в озеро невід, звідки виплила чарівна, незвичайної краси дівчина, польська княжна, й розповіла, що Тут, де сумні простягаються піски, Аїр росте та купава, Місто колись було сповнене блиску, Пишна Туганів держава. Місто це було прекрасне й квітуче. Але ось по Литві прокотилась тривога: із Росії наступає цар, військо його оточило місто. Князь Мендога, не маючи сили боронитися, написав листа до князя Тугана — батька дівчини — з проханням допомогти: Княже, рятуй! Поможи, бо загину. Сила іде нездоланна. Батько вагається, бо незахищеними залишаються діти й жінки, а поділити своє військо не може, бо це мало допоможе князеві, що знаходиться в облозі. Тоді княжна каже: Батьку, снагою і хистом Допоможи Батьківщині. Бог захистить нас. Але сили були нерівними. У цій кривавій боротьбі загинули обидва князі разом із воїнами, а їх дружин і дочок поглинуло озеро Світязь, бо не схотіли вони неволю ганебну приймати. Так врятувався народ безборонний, Так ми уникли неслави. Бачиш квітки? То дівчата і жони Змінені в білі купави. Отже, в цій баладі А. Міцкевич показав трагедію польського народу, який героїчно боровся за свою незалежність, але у нерівній боротьбі втратив її. Балада наштовхує читачів на роздуми: а чи все зробили поляки, аби відродити незалежність країни?..
В баснях крылова образы это аллегория- невежа. глупый.бездарный.хвастун.гордец. сильный.слабый