Що підштовхнуло Р. Л. Стівенсона до написання роману «Острів Скарбів»? Сам письменник згадував, що одного разу він спостерігав, як його пасинок Ллойд Осборн щось малював і креслив. Стівенсон теж накреслив карту уявного острова. Своїми контурами він нагадував товстого дракона. Кинувши погляд на карту, письменник ясно побачив, як серед вигаданих лісів заворушились герої Його майбутньої книги. їхні засмаглі обличчя і блискуча зброя з’являлися в найнесподіваніших місцях. Вони снували туди і сюди і шукали скарби на кількох квадратних дюймах цупкого паперу..
Ким насправді був корабельний кухар? Джон Сільвер був старим піратом. Колись він плавав із капітаном піратів Інгледом. Потім був із відомим своїми скарбами капітаном Флінтом. За словами Сільвера, сам Флінт боявся його і пишався ним.
Яку роль у подорожі по скарби відіграла бочка з яблуками? На палубі корабля стояла бочка з яблуками. Джим Хокінс заліз у неї, щоб дістати останнє яблуко. І випадково він став свідком розмови, з якої дізнався про підступні наміри Сільвера. Старий пірат зі своїми прибічниками хотіли спочатку знайти скарби Флінта, а потім позбутися господаря корабля і його друзів.
Як повівся капітан Смолетт, дізнавшись від Джима про підступні наміри Сільвера? Капітан сказав, що їм треба бути обережними і набратися терпіння, щоб дочекатися слушного моменту. Рано чи пізно їм доведеться стати до бою з шайкою. А поки що господареві корабля, його слугам і друзям треба вдавати, ніби їм нічого не відомо про наміри Сільвера. А потім вони зненацька нападуть, коли розбійники найменше чекатимуть нападу.
Чому Джим вирішив залишити укріплення ? Джим, знайшовши човен Бена Ганна, вирішив під покровом нічної темряви підпливти до «Іспаньоли» і перерізати якірний канат, щоб течія викинула корабель на берег. Джим був переконаний, що розбійники збираються вийти в море. Таким чином Джим хотів відібрати у них корабель.
Хто такий Бен Ганн ?Як він опинився на острові? Бен Ганн був на кораблі Флінта, коли пірат зарив свій скарб на цьому острові. А три роки тому Бен плив на іншому кораблі повз цей самий острів і розповів, команді корабля про те, що тут заховано золото Флінта. Дванадцять днів шукали моряки скарб, але так нічого і не знайшли. Після цього члени команди повернулися на корабель, а Бена залишили самого на острові.
Чому лікар Лівсі віддав карту Сільверові? Лівсі дізнався від Бена, що той задовго до прибуття до острова «Іспаньоли» викопав і переніс у печеру золото Флінта. Після цього карта втратила свою цінність. Побачивши, що корабель зник, Лівсі віддав Сільверу карту, впустив його в укріплення і віддав усі припаси, що були там. Це дало змогу Лівсі і його друзям, не наражаючись на небезпеку, перебратися у печеру Бена Ганна — якомога далі від малярійних боліт — і бути поруч зі скарбами, перехованими Беном.
Його гордість віра в свою непереможність
Школа,рідний дім!
Як ти гарна!
Ну а вчителька моя сама прекрастна!
Більш усіх на світі люблю школу я свою!
Це мій другий дім без н'его я незможу!
В школі моі друзі та друга мати у меня!
(белый стих от Давида))Ну как смог))))
Пропоную охарактеризувати образи Вітьки<span> Горобця , Федька Котигорошка, Галі Козачок у такий спосіб:
</span>
Вітька – головний герой твору, що у свої неповні чотирнадцять років
закохався у свою односельчанку Галю. «Вітька – високий, худий, з рідким білявим
чубчиком – не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і
рвучкий». В образі цього хлопця
вбачаємо такі риси, як рішучість, наполегливість та доброта. Вітька
цілеспрямовано йде до своєї мети, віддано бореться за своє щастя. Окрім цього
він є чудовим та вірним другом.
<span> Федько Котигорошко – дванадцятирічний друг Вітьки. Це «маленький товстий і
флегматичний» хлопець, що мав прізвисько Жучок через свою смагляволицість.
Хлопець був чудовий та навіть романтичний, адже саме він запропонував Вітькові
освідчитись Галі серенадою. Він ще ніколи не закохувався, але був начитаною
людиною, тому чимало читав про кохання: «Федько вибирав книги на свій смак і
ковтав їх десятками. </span>Міг терпляче
лежати на одному боці цілий день і ще терплячіше читати семисотсторінковий роман». Окрім цього він був гарним другом,
всіляко підтримував Вітьку у різних ситуаціях і прагнув завжди бути поряд: «Тільки
носа не вішай. Он дід Свирид каже, що двічі не вмирати, а раз – не минувати».
Галя – гарна та
приваблива дівчина, «тоненька немов вирізьблена», «в неї гарні чорні очі-оченята,
такі жваві, й такі привабливі, і такі бездонні, що прямо диво дивне». Недарма у
неї закоїхався Вітька: «Ех, Вітько, Вітько, гаряча твоя голова!.. І треба
ж було тобі отак відчайдушно закохатися
у Гальку Козачок!». Галя – дівчина смілива
та відважна, «в свисті Галька могла заткнути за пояс будь-якого
чаплівського хлопця!». Улітку
підпрацьовує листоношею. Саме у цьому образі уособлюється ідеал української
дівчини.