Распорядись собой, прими решенье,
Хотя бы и ценой уничтоженья.
Напрасно истины ищу, зато, когда людей учу, их научить, исправить — не мечтаю.
Я философию постиг, я стал юристом, стал врачом... Увы! С усердьем и трудом и в богословье я проник, — и не умней я стал в конце концов, чем прежде был.
Учи народ, питай и грей, -
А после, смотришь, бунтарей
Ты воспитал себе в награду!
Добро всегда даёт богатый плод
Летописи - это исторические произведения в Давней Руси, в которых рассказы о событиях и фактах поданы по годам. Подобны хроникам в других странах. Некоторые исследователи считают, что летописи появились на Руси в 10 - начале 11 века. Новые летописи составлялись как свод предыдущих. Летописи были общерусские (например "Повесть временных лет).
Она болтала без умолку и сказала :
а вы оказывается отличный собеседник
<u>Бежин луг"
</u>герои:
<u>Автор,мальчики-Федя, Павлуша, Ильюша, Костя и Ваня.</u>
В рассказе "Бежин луг" рассказывается об авторе,который заблудился во время охоты и попросился переночевать возле костра,с мальчиками,которые вышли с лошадьми в ночное.И<span>х звали Федя, Павлуша, Ильюша, Костя и Ваня.
Автор, притворившись спящим,стал слушать их разговор.Илюша рассказывал, как он с друзьями ночевал на фабрике...Так они разговаривали о домовых,утопленниках,призраках,как вдруг собаки залаяли и убежали.Павлуша кинулся вдогонку и вскоре вернул их,сказав что они почуяли волка.
Потом чуть-чуть помолчав,они начали разговор о леших и водяных...
</span><span>Очень символично то,что в том же году Павлуша умер,упав с лошади.</span>
В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака — образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за допомогою свого героя дослідив усебічно проблему грошей.
Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. Він розповідає Дервілю про своє життя, і поступово стає зрозуміло: в ньому майже ні для чого, крім грошей, місця не лишилося. Він прагнув мати гроші, бо вони дають свободу, а хто ж не хоче бути вільним. Але, накопичивши певну суму, Гобсек не зупиняється, бо розуміє: великі гроші дають владу. Саме ця насолода для нього найкраща. Він так захопився, що й не помітив, коли і як гроші стали володіти ним. То, може, гроші не потрібні? Це не так. Відсутність грошей у Ернеста де Ресто ледве не зруйнувала його надії і щастя. А от для його матері гроші стали джерелом усіх нещасть, бо вона не знала ані ціни грошам, ані небезпеки, яку вони крили. Розкидаючи гроші на Максима де Трая, на розкіш, вона забула про свій обов'язок перед чоловіком і дітьми. Гроші — річ небезпечна. Потрапити у залежність від них дуже просто, тому Фанні Мальво позичає у Гобсека стільки грошей, скільки може віддати, заробивши працею білошвейки. Та й Дервіль розуміє думку Гобсека, який позичає йому гроші під великий процент. Адже немає більшого тягаря, ніж тягар зобов'язаності за надану послугу. Часом це руйнує стосунки. Тому Гобсек позбавляє Дервіля необхідності почуватися вічно винним йому. Це ще один бік проблеми грошей.
Таким чином, дослідивши проблему грошей, Бальзак дійшов висновку, що гроші потрібні людині, аби жити, не думаючи про них, а займаючись творчістю, справами тощо. Брак коштів призводить до занепаду моралі, як у Максима де Трая. Невміння керувати своїми потребами призводить до марнотратства й трагедії. Великі гроші дають владу. Але саме великі гроші часом забирають у полон життя людське, як це сталося з Гобсеком.