6 балів тому, що відбувався промисловий переворот, але галузі переважали добувні та первиннопереробні, і підприємства були незакритого циклу, тобто готову продукцію більшість підприємств не випускали.
Днём создания РККА принято считать 23 февраля 1918 года
Ответ:
Объяснение:
Принятая 3 ноября 1946 г. и вступившая в силу 3 мая 1947 г. Конституция Японии является одним из самых стабильных конституционных документов в мире: за более чем 50 лет в нес нс было внесено ни одного изменения, хотя такие предложения неоднократно выдвигались. Появляются и предложения о полной замене данного акта новым, и связаны они с тем, что Конституция 1947 г. была принята в условиях оккупации страны армией США в результате поражения во Второй мировой войне.
Это не могло не отразиться на содержании данного акта и его оценке научной общественностью Японии. Проект был разработан в штабе оккупационных войск, доработан Правительством и принят избранным в 1946 г. Парламентом. В определенном смысле неизменяемая Конституция — юридический памятник этому событию.
Конституцию Японии среди других послевоенных конституций выделяет ярко выраженный пацифизм[1], что прямо связано с условиями ее принятия.
Структурно Конституция Японии состоит из преамбулы (не имеющей такого названия) и 11 глав, объединяющих 103 статьи.
власть разделяется на три ветви: первая – законодательная, вторая – исполнительная, третья – судебная. Такое положение закреплено и в Конституции Российской Федерации. Теория деления властей базируется на следующих понятиях. В первую очередь, смысл эта модель имеет только тогда, когда она закреплена в Конституции страны. Во вторую, разделение властей на три ветви возможно только в том случае, если каждая из них представлена разными органами и руководителями. Один и тот же человек ни в коем случае не может быть наделен полномочиями двух видов управления сразу. В третью, все три ветви должны быть автономны и равны друг перед другом. Наверное так. Если правильно поставь лайк!
Тема голодомору бентежить серця навіть ситих та задоволених життям людей сьогодення. Ми часто зустрічаємо цю тему у творах української літератури. Ми жахаємося страшних та шокуючих подробиць життя тогочасних українців. На сторінках новел, оповідей та романів ніби оживають усі жахіття того часу.
Матері, що вбивають своїх дітей, аби вони не мучились голодом, брати, що вбивають один одного за краюху хлібу. Зараз дуже просто засуджувати такі вчинки, називаючи їх негуманними, але що би ми зробили самі, не дай бог, потрапивши на їхнє місце.
Цей період в житті та історії України є справжньою перевіркою на людяність, спроможність вижити в екстремальних умовах та балансувати між тваринністю та людською гідністю. На долю людей випало неабияке випробування, битва не на життя, а на смерть, і ми сьогодні не вправі засуджувати їх. Ми можемо лише зробити свої висновки та усіма силами не допустити подібних явищ у майбутньому. Ми ні в якому разі не маємо забувати про ці страшні події початку ХХ століття, коли цілі сім’ї вимирали в селах від того, що їм нічого було їсти.
На превеликий жаль, ця тема сьогодні стає об’єктом піар-кампаній багатьох політиків, що спекулюючи на людському горі намагаються заробити собі більший рейтинг. Такими речами не можна спекулювати. Ця чорна смуга в житті українців, що торкнулася кожної сім’ї, не може бути предметом інформаційної або політичної торгівлі. Складається враження, що тест на людяність сучасники не пройшли, на відміну від тих, хто пережив голодомор та зумів залишитися людиною та не втратити гідність та людську подобу. Пам’ятаймо, вшануймо пам'ять загиблих від жорстокого геноциду українців, та залишимо це в минулому, не спекулюючи на чужому горі – залишаймося людбми