<span>Я звернувся до творчості Джека Лондона, відомого американського письменника, тому що твори його, як мені здається, сповнені життєвої правди. Вони захоплюють читача цілком не тільки цікаві сюжетом, а й дивовижними характерамилюдей. Розповіді Джека Лондона глибоко реалістичні, в них немає надприродного, але найбільше мене привабило те, що цей письменник вміє показати не вражаючі висоти, на які здатна піднятися чоловік. У боротьбі з силами природи і соціальними умовами герой його виявляє безстрашність, величезну волю, присутність духу. Ось з цього я звернувся до цієї теми. Проблеми, підняті письменником сучасні і сьогодні. (Адже ті напрямки якості, які допомогли Вистав, героям у боротьбі за життя.) У своїх книгах письменник розповідає не тільки про суворі і сильних людей півночі, захоплюється їх умінням дружити, довіряти один одному. Не можуть не привертати герої Джека Лондона, своїми цільними характерами, пафосом пригод, перемогою благородних і високих почуттів, які тріумфують молодого Лондона. Його герої сучасні і сьогодні, книги вчать незламної фізичної і духовної сили.</span><span>У жорстокій боротьбі з природою ці сміливі люди проявляють високі людські якості, вони привертають нас своєю нездоланною силою життя, завзятістю в досягненні мети, безстрашністю перед світом будь-яких небезпек, вірністю в коханні, безкорисливістю і відданістю в дружбі.</span>Головними героями більшості творів відомого американського письменника Д. Лондона є мужні люди, які приваблюють нас своєю сміливістю, рішучістю і силою духу. За своє життя він зустрічав багато таких людей серед моряків, золотошукачів і представників інших професій, в яких саме такі якості завжди були найголовнішими. У той же час письменник мав змогу спостерігати, як люди, сильні фізично і морально, прибувши на Аляску, поступово втрачали кращі людські якості, забували про людські обов’язки щодо друзів,
Я знаю только этих писателей кто писал сказки Пушкин и Жуковский
В рассказе В. М Гаршина «Сигнал» для Василия сначала главной ведущей ценностью является справедливость, но в конце рассказа на место справедливости приходит месть. Из положительного героя Василий превратился в отрицательного. Василий портит пути, за которыми обязан был смотреть. Что этому предшествовало? Почему он так поступает? Василий – человек импульсивный, легко возбудимый, действующий под влиянием эмоций. Его захлестнули обида, желание нанести ответный удар, отомстить начальнику дистанции. Хотел ли Василий, чтобы пострадали пассажиры? Все звенья в цепи поступков Василия: обида – месть – внезапное осознание того, что он сделал, – предотвращение крушения поезда – признание. Несмотря на различие характеров, в решающий момент Семен и Василий действуют одинаково – оба стараются предотвратить крушение поезда. Такой поворот сюжета усиливает неожиданность развязки. Смиренный железнодорожный сторож Семен Иванов, в рассказе «Сигнал» , своей кровью предотвратил зло, задуманное Василием, и этим заставил последнего смириться.
Когда оно вышло то было слышно как он скрепит цепями.Когда он подошёл к двери Послу Соединённых Штатов.Тот встал и предложил масло чтобы не скрепели цепи восходящее солнце демократической партии
<span>Там, где комфортно душой и телом, там, где с тобой живет любимый человек, там, где тебя всегда ждут, там, где хочется жить всегда.</span>
Светлый, уютный, чистый, с бытовой техникой. В котором хочется находиться постоянно