В оповіданні А. П. Чехова "Товстий і тонкий" йдеться про зустріч двох приятелів дитинства. Ця зустріч приємно здивувала і "товстого", і "тонкого". Щирість та радість заполонила їхні душі. Приємна несподіванка піднесла друзям настрій, вони розчулено згадували роки навчання у гімназії. Потім друзі почали розповідати про свої досягнення на службі. Під час цієї розмови з'ясувалося, які чини посідають зараз колишні приятелі. Один з них має чин набагато вищий, ніж у другого. Поведінка та зовнішній вигляд чоловіка, який мав нижчий чин, відразу змінилась: він зблід, скам'янів, обличчя скривилось в усі боки розлогою усмішкою. У його мові з'явився принижений тон.
Його друга неприємно вразила ця зміна. Він хотів заперечити, але на обличчі першого було написано стільки благості, нудно-солодкої шанобливості, що його стало нудити. Він недбало простяг руку та відвернувся.
Чехов називає першого друга "тонким", а другого "товстим". Цим автор підкреслює різницю в їхньому добробуті, поглядах на життя. На початку оповідання ми дізнаємося, що від "товстого" пахне добрим вином та чудовою їжею, а від "тонкого" — шинкою та кавою.
Чоловік "тонкий" асоціюється з людиною заздрісною, дріб'язковою, жовчною, здатною на лестощі. З оповідання ми дізнаємося, що "тонкий" ще в дитинстві був наклепником. Його дріб'язковість проявляється в тому, що він хизується виготовленими підцигарниками, скаржиться на своє життя.
Після несподіваної звістки про високий чин "товстого" "тонкий" згорбився, зіщулився. Його родина перейняла цей настрій: підборіддя жінки стало ще довшим, син виструнчився.
А. П. Чехов спостеріг, що у житті товстий чоловік асоціюється з людиною доброзичливою, привітною, щирою. "Товстий" першим помітив свого друга, радісно гукнув його, назвав "голубчиком". Його радість була щирою. "Товстий" зморщився на підлабузництво "тонкого". "Товстому" не сподобалось приниження друга.
Назва твору, на мій погляд, дуже виразно відповідає характерам героїв, а в житті має узагальнюючий характер.
Я читала эту сказку достаточно давно,но ее содержание запомнила очень хорошо.
1)Сначала она показалась мне очень гордая, упрямая, эгоистичной,но потом за время чтения я поняла что она была такой потому что ей не хватало тепла, она скучала по родине, и мое мнение о ней изменились.и мне было ее жалко в конце сказки .
2)Оранжерея представлялась для расстении как тюрьма, им было холодно, не хватало тепла, воды, места для расцветания.
3)Этим автор хотел показать на сколько плохо было расстениям в этой "тюрьме" эти строки настаивают на то что расстениям плохо в оранжерее.
4) они не похожи тем что директор любит расстения, а путешественник из бразилии нет( ну это не точно надо в книги посмотреть\,Ю но просто если наоборот то просто переставь их местами)
Не красна книга,а красна умом.
С книгой жить - век не тужить.
Хороша книга, да чтец плох.
Книга - книгой, а своим умом двигай.
Книга в деревне - что окно в избе.
Ум без книги, что птица без крыльев.
Книга в счастье украшает, а в несчастье помогает.
Хорошая книга ярче звездочки светит.
Книжка - лучший товарищ.
Испокон веков книга растит человека.
Книги читай, а дела не зпбывай.
В книгу включены два рассказа: «Замазка» и «Метро», хорошо известные старшим поколениям читателей и ценителям отличной детской прозы Николая Носова.
Как это обычно бывает в большинстве произведений Носова, главные герои рассказов – неугомонные мальчишки.
В рассказе «Замазка» два друга не разлей вода Костя и Шурик раздобыли обычную замазку для окон, и тут началась череда забавных событий: в кинотеатре один солидный гражданин сел на замазку, потом Костя перепутал замазку с пряником и чуть её не съел, а затем она вообще потерялась...
В рассказе «Метро» два маленьких человека приехали в Москву погостить у тёти, отправились кататься на метро, да и заблудились. В конце концов мальчишкам повезло, и они увидели своих мам на эскалаторе, двигающемся им навстречу. Однако и взрослым и детям пришлось не раз подняться-спуститься туда-сюда, прежде чем они встретились.
1. Где встретились тонкий и толстый?
2. По каким причинам они оказались на вокзале Николаевской железной дороги?
3. Почему губы толстого "лоснились, как спелые вишни"?
4. Чем был "навьючен" тонкий?
5. Кто сопровождал тонкого?
6. Какие запахи исходили от толстого и тонкого?
7. О чём свидетельствовали эти запахи?