Людина спочатку, будучи істотою цікавим, цікавився історією. І не важливо, чия це історія. Історія людини, держави, а може й усього світу. Адже заглянути в минуле, повчитися помилок предків, отримати уроки невдач і падінь, проаналізувати ситуацію в сьогоденні - ох як буває необхідно. Де ще брати рада, як не у історії. Минуле не змінити, як не старайся, а ось сьогодення і, тим більше, майбутнє, поки воно не стало минулим, людина змінити в силах. Ну, і, нарешті, порадіти, загордитися своїми предками. Відчути себе спадкоємцем великих традицій і звичаїв, зрозуміти закономірності перетворення ідей у матеріальні речі і вчинки, усвідомити свою причетність до подій у сьогоденні і відповідальність за це перед своїми нащадками. Все це надає історія, постійно доводячи свою необхідність не тільки в наукових колах, але й у справах житейських, побутових. Історія не раз показувала свою циклічність. Різниця лише в часі та персонажах. Але події-то повторюються. І повторюються із завидною періодичністю. Адже не можна ж сказати, що історія не показує нам часів, наприклад, розпаду єдиної держави на окремі і незалежні території? Не можна. Було таке вже. Або, наприклад, спроби експансії Російської держави з боку країн Європи? Теж було. І неодноразово. І таких прикладів, якщо придивитися уважніше, можна знайти величезну масу і, відповідно проаналізувати: як всі ці речі «проходили», як їх допускали, як з них викручуватися. Уроків маса і відносяться вони не тільки до держави в цілому, але і до конкретної людини. Адже не дарма авторитетні вчені порівнюють життя та функціонування держави з життям і функціонуванням окремої людини. Зрозуміло, звичайно, що досконально, у всіх проявах та варіаціях, історію вивчити просто неможливо. Адже не можна з точністю стверджувати, про що думав і що відчував той чи інший персонаж, або що послужило поштовхом до певних дій і які причини у цього поштовху, оскільки історія є не тільки списком дій, розташованих у хронологічному порядку, але і переплетенням набагато більшої кількості факторів, ніж час, місце розташування та площу. З одного боку це робить важчою вивчення історії , А з іншого, робить цей процес неповторно цікавим та інтригуючим, оскільки, розуміючи причинно-наслідкові зв'язки стався в той чи інший період події, стає ясно і зрозуміло, що предки були далеко не відсталими дикунами, а могли, знали і вміли щось таке, що стане в нагоді скрізь і в усі часи.
К середине VI века большая часть Италии попала под власть лонгабардов.
Лангобарды, ломбарды (нем. Langobarden, буквально — длиннобородые) — германское племя. По легенде, чтобы лангобарды казались более многочисленными и чтобы запугать врага, перед битвой лангобардские женщины завязывали свои волосы под подбородком, становясь похожими на бородатых мужчин.
Первоначально жили на левом берегу нижней Эльбы (Барденгау) , в V веке проникли в область Дуная, где приняли арианское христианство. В 493 г. разрушили государство герулов, в 526 г. государство гепидов и заняли Паннонию.
Лангобарды в Италии в VI веке
Лангобарды двинулись из Паннонии под начальством своего короля (конунга) Альбоина в Италию. Шли они с женами и детьми; в состав их войска входили многие другие племена, особенно входило много саксов.
В 568 году лангобарды вступили в северную Италию. Они еще не были знакомы с римской культурой, представляли собою варварскую толпу, хотя и исповедовали арианство. Они подвергали страшному опустошению все местности, по которым проходили. Северная Италия быстро подчинилась власти лангобардов, от имени которых и происходит название северной Италии Ломбардия.
1-1
2-3
3-3
5-4
6-4
7-1,2,7-1,2,4
8-3
10. Примеры форм зависимости: монголы обложили Русь данью
Правители Руси обязаны были получать ярлык на княжение от монгольского хана
Последствия (негативные, их можно использовать и в 11 задании ):
Упадок сельхоз. Центров и городов.
Запустение ранее освоенных земель
Ослабление связи с другими странами
Замедление культурного развития
12. Юрий Долгорукий:
Князь суздальский и киевский (1113-1157)
1156-укрепление москвы, проводил строительство городов (юрьев и др) в 1125 перенес столицу своих владений в Суздаль. Значительно расширил владения своего княжества. В 1157 был убит в Киеве