Глинка Михаил Иванович (1804-1857) - Великий русский композитор, родоначальник русской классической музыки. Родился 20 мая 1804 года в селе Новоспасском, близ Ельни Смоленской губернии, в имении отца - Ивана Николаевича Глинки.
В начале 1817 года Глинка был отвезен в Петербург, где его поместили в только что открытый Благородный пансион при Главном педагогическом институте. Первый опыт Глинки в сочинении музыки относится к 1822 году-времени окончания пансиона.Вскоре Глинка очень много занимается музыкой и сочиняем очень много, пробуя свои силы в самых разных жанрах.
В мае 1851 года умерла мать композитора.Такое известие настолько растроило композитора, что у него отнялась правая рука.
В 1852 году Глинка едет поправлять свое здоровье в Испанию, но добравшись до Парижа задерживается на 2 года.
Умер Глинка в Берлине, вдали от родных и близких и был похоронен на лютеранском кладбище.
Ель сосна лиственница ольха дуб осина береза папоротник белый гриб подосиновик
<span>1) На Землі багато красивих і
незвичайних місць, населених дивовижними тваринами і рослинами. 2)
Мені би хотілося потрапити в Південну Америку - материк, розташований в
Південному та Західному півкулях нашої планети. 3)
Він омивається Тихим і Атлантичним океанами, а також Карибським морем. 4)
Кого б я не хотів зустріти в дикій природі, так це отруйних змій та жаб,
анаконду, зубастих піраній або електричного вугра. 5)
А ось з амазонськими дельфінами, довгошерстими альпаками і ламами я би познайомився
з задоволенням. 6)
У Південній Америці можна зустріти такі незвичайні дерева, як псіхотрія,
червоні квіти якої нагадують жіночі губи, або жакаранду, яскраво-фіолетові
квіти якої ростуть настільки густо, що неможливо розгледіти зеленого листя.7) Мені
хотілося би відвідати загублене місто інків Мачу
Пікчу, райський куточок Беліз, що знаходиться на березі Карибського моря, а
також найвищий на планеті водоспад Анхель.</span>
Мало<em> антонимы это противоположные по смыслу слова</em>